Огляд програми

Фільм-есе: дослідження, щоденник, пропаганда

25 квітня 2020

Сьогодні, 25-го квітня, в межах майстерні DOCU/КЛАС українські та іноземні кінокритики подискутують на тему «Навіщо дивитися документальний есей онлайн?». Вмикайте о 17.00 онлайн-трансляцію англійською мовою на нашому Youtube-каналі, та з перекладом на українську – на фестивальному сайті. Кінокритикиня Наталя Серебрякова коротко розповідає, чим особливий жанр фільму-есе. 

 

«Фільми у жанрі есе, мабуть, є найінноваційнішою та найпопулярнішою формою кіномистецтва, починаючи з 1990-х», – писав Тімоті Корріган у книзі «Фільм-есе» (2011). Яким же є цей жанр? Це документальна або неігрова картина, яка висвітлює реальність, використовуючи слова, зображення та звуки для передачі повідомлення. Що робить есей особливо виразним? Насамперед – особистісний вимір і стиль режисера або режисерки.

 

У кінокритиці термін «фільм-есе» вживається для опису саморефлексивного та самореференційного документального кіно, що розмиває межі між художньою вигадкою та нон-фікшеном. Такі твори з’явилися ще невдовзі після того, як брати Люм’єр створили свої перші стрічки. Однак теоретики одноголосно погоджуються з тим, що вперше наведене визначення використав художник, авангардист і режисер-експериментатор Ганс Ріхтер у 1940 році. Пізніше есеїстичною формою зацікавився Андре Базен, проаналізувавши «Лист із Сибіру» (1957) Кріса Маркера – екранний нарис про реальність минулого та сучасного Сибіру. І саме Кріс Маркер вважається засновником жанру есеїв у кінематографі.

 

Французька «нова хвиля» популяризувала короткометражні есеї, а німецьке «нове кіно» відродилося через них завдяки широкому інтересу до вивчення національної історії.  Фільми-есеї мають літературну генеалогію і можуть бути, наприклад, пропагандистськими (Дзиґа Вертов), дослідницькими (Шанталь Акерман) або щоденниковими (Йонас Мекас).

 

Серед сучасних режисерів-есеїстів найвідоміші – Джем Коен, Брюс Бейлі, Пітер Гаттон (який нещодавно пішов із життя). Вони використовують кадри так, як письменники використовують речення, і за допомогою монтажу створюють смислові зв’язки, вибудовуючи з матеріалу певне повідомлення, а кожний витвір автора є передусім зображенням його особистості.

 

На Docudays UA-2020 фільми-есе складають програму «Вибачте. Зображення відсутнє». Стрічки доступні для перегляду на docuspace.org.

__

 

Чільне фото: кадр з фільму «Я часто думаю про Гаваї»

19 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
25 – 
березня
3
квітня 2022
Spotlight on: Docudays UA 2022 на фестивалі DOK Leipzig
Новини
20 вересня 2022
Spotlight on: Docudays UA 2022 на фестивалі DOK Leipzig
Новини
20 вересня 2022
«Планета Україна»: мистецтво, документальне кіно, театр і музика на T…
Новини
13 вересня 2022
«Планета Україна»: мистецтво, документальне кіно, театр і музика на Triennale Milano
Новини
13 вересня 2022
Курс тактичної медицини для документалістів/-ок
Новини
12 вересня 2022
Курс тактичної медицини для документалістів/-ок
Новини
12 вересня 2022
«Архів війни»: зустрічайте англомовну версію сайту
Новини
08 вересня 2022
«Архів війни»: зустрічайте англомовну версію сайту
Новини
08 вересня 2022
Оголошуємо стипендіатів/-ок програми FILMBOOST
Новини
02 вересня 2022
Оголошуємо стипендіатів/-ок програми FILMBOOST
Новини
02 вересня 2022
Додаткова стипендія FILMBOOST від Irish Filmmakers Supporting Filmmak…
Новини
29 серпня 2022
Додаткова стипендія FILMBOOST від Irish Filmmakers Supporting Filmmakers на підтримку короткометражного фільму
Новини
29 серпня 2022
Третій звіт про роботу ініціативи підтримки для документалістів/-ок D…
Новини
22 серпня 2022
Третій звіт про роботу ініціативи підтримки для документалістів/-ок DOCU/HELP за червень та липень
Новини
22 серпня 2022
Кінофестиваль Docudays UA закликає Держкіно відкликати наказ про реор…
Новини
18 серпня 2022
Кінофестиваль Docudays UA закликає Держкіно відкликати наказ про реорганізацію Довженко-Центру
Новини
18 серпня 2022