Навіщо дивитися документальний есей онлайн? Дискусія кінокритиків

Тривалість
60’

Фільм-есей – жанр, що позичив свою назву зі сфери літератури, – часто визначають як поетичне, саморефлексивне кіно. Захопливі сюжети тут поступаються авторським розмірковуванням і портретуванням. Тож здається, що великі екрани і темні зали кінотеатрів є обов’язковими, аби переплетіння звуків, образів і текстів есеїстичного фільму розкрили свою поезію.


Чому ж із розвитком цифрових технологій і онлайн-доступності фільм-есей став чи не найпопулярнішим жанром документального кіно? Чи змінилися визначення і межі документального есею? І навіщо дивитися поетичний кіноесей онлайн у добу споживання безперервного потоку образів? Про це і про інші аспекти впливу онлайн-доступності на жанр фільму-есею йтиметься під час дискусії кінокритиків.


Майкл Сіцінскікритик, дослідник авангардного та експериментального кіно. Постійний автор таких видань, як Cinema Scope (Канада), Cargo (Німеччина) та Cineaste (Сполучені Штати), а також вебсайтів MUBI Notebook та Fandor. Наразі працює на кафедрах англійської мови та образотворчого мистецтва в Університеті Г’юстона.


Кевін Б. Лі режисер і критик, який зняв більш ніж 360 відеоесеїв, присвячених дослідженню кіно та медіа. Його фільм «Transformers: Premake» отримав безліч нагород, став одним з найкращих документальних фільмів 2014 року за версією журналу Sight & Sound та потрапив на екрани Віденського кінофестивалю, Роттердамського міжнародного кінофестивалю, Музею кіно в Австрії, фестивалю Ars Electronica та австрійського Музею сучасного мистецтва. У 2017 році він був учасником мистецької резиденції в Інституті Харуна Фарокі в Берліні, а у 2018-му став резидентом платформи European Media Artist у m-cult у Гельсінкі. Засновник, колишній головний редактор та головний відеоесеїст платформи Fandor, продюсер-супервайзер стрічки «Роджер Еберт представляє: Сьогодні в кінотеатрах», публікував матеріали у The New York Times, Sight & Sound, Slate та IndieWire. Започаткував програму Young Critics на Міжнародному кінофестивалі на Гаваях у 2015 році, а у 2016-му – на Міжнародному кінофестивалі у Каїрі. З 2016 року – ментор програми Berlinale Talent Press. Професор кросмедійної видавничої справи в Академії Мерц (Штутгарт).


Берт Ребхандль – кінокритик, письменник. Співзасновник та редактор журналу Cargo і вебсайту www.cargo-film.de. Дописує до щоденних газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Taz, Der Standard та журналу Zitty. Редактор низки книжок про кіно, зокрема книжку про Орсона Веллса («Orson Welles. Genie im Labyrinth») і про кінокласику («Der dritte Mann. Neuentdeckung eines Filmklassikers»).


Девіка Ґіріш – молодша редакторка журналу Film Comment, критикиня. Дописує до таких видань, як The New York Times, BFI, Film Comment, Village Voice, Reverse Shot, MUBI Notebook, Kinoscope, Vague Visages, Fandor, Film Companion, SVLLY(wood), The Ground Truth Project. У 2019 році була учасницею програми Berlinale Talent Press, у 2017-му – учасницею Critics’ Academy на Нью-Йоркському кінофестивалі.


Олександр Телюк – кінознавець, керівник кіноархіву Національного центру Олександра Довженка. Програмний координатор ретроспективних кінопоказів у Довженко-Центрі, а також на українських та міжнародних кінофестивалях. Співупорядник видання «Антологія української кінокритики 1920-х». Співкуратор виставки «ВУФКУ. Lost & Found». Співзасновник інтернет-журналу про авторське кіно Cineticle. Автор багатьох статей на тему кіно та культури в друкованих та онлайн-ЗМІ. Як режисер (під псевдонімом Еліас Парвулеско) працює над документальними та експериментальними фільмами.

 

Кріста Блюмлінґер критикиня, професорка кіно й аудіовізуальних студій на факультеті мистецтв, філософії та естетики в Університеті Париж 8. Авторка численних статей про кіноестетику та медіамистецтво, що публікувалися у таких виданнях, як Trafic, Camera Austria, Millenium Film Journal тощо. Також була кураторкою різних культурних подій в Австрії, Німеччині та Франції, зокрема кінофестивалів Diagonale у Зальцбурзі і Duisburger Filmwoche у Дуйсбурзі.


Модераторка: Тетяна Кононенко, режисерка, запрошена кураторка програми «Вибачте. Зображення відсутнє». Вивчала медіа та комунікації у Берліні та кінорежисуру в Німецькій академії кіно й телебачення (DFFB). Працює з відео та фотографією у проєктах, пов’язаних із питаннями пам’яті та історії.

 

Кадр з фільму «Без сонця».


ГОЛОВНА СТОРІНКА DOCUDAYS.UA
Мова: Англійська з синхронним перекладом українською
Вільний доступ
Субота
25 квітня 2020
17:00
21 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 31 — 9 
травня
червня 2024