Постановний документальний фільм на основі ідеї Мачея Маліцького та документів регіонального Керівного комітету Об’єднаної робітничої партії Польщі. Самовіддані члени комітету «розтинають» одного зі своїх товаришів, прагнучи покарати його за непохитність у «справі кількох робітників». Вони допитують його про особисте життя і церковний шлюб, бездушно оцінюючи його «ідейність». Фільм спершу заборонила цензура, та згодом він брав участь у багатьох фестивалях та кіноклубах і викликав безліч дискусій.
Творча команда:
Режисерська робота: Кшиштоф Кесльовський
Продюсування: Марек Шопінський
Операторська робота: Яцек Петрицький, Тадеуш Русінек
Монтаж: Лідія Зонн
Звук: Спас Хрістов
Виробництво
Wytwórnia Filmów Dokumentalnych w Warszawie
Нагороди
«Бронзовий коник» та «Варшавська русалка» Клубу кінокритиків Асоціації журналістів Польщі на Національному фестивалі короткометражного кіно у Кракові (1975); нагорода «Дріжді» тижневика Polityka за «творчу закваску» (1976)
Режисер/-ка
Кшиштоф Кесльовський
Кшиштоф Кесльовський народився 1941 року у Варшаві. У 1970–1990-х він був провідним польським режисером ігрових, документальних і телевізійних фільмів, що досліджували соціальні й моральні проблеми сучасності. Кесльовський вивчав театральні технології у Варшаві, а в 1968 році закінчив Державне училище театру й кіно в Лодзі. До своєї передчасної смерті в 1996-му у віці 54 років польський маестро пройшов неординарний шлях від політично ангажованих документальних фільмів та соцреалістичних драм до амбітних метафізичних пошуків у «Декалозі» й трилогії «Три кольори», які зробили його одним із найвидатніших європейських режисерів свого покоління.
Вибрана фільмографія
Світлина (1968); Муляр (1973); Лікарня (1976); З точки зору нічного вахтера (1979); Шрам (1976); Хлопавка (1987); Випадок (1987); Без кінця (1985); Декалог (1988–89); Короткий фільм про вбивство (1988); Короткий фільм про кохання (1988); Подвійне життя Вероніки (1991); Синій (1993); Білий (1994); Червоний (1994)
