Джаз і деколонізація переплітаються в цих історичних американських гірках — фільмі, що переписує один із епізодів Холодної війни. Йдеться про події, які призвели до того, що музиканти Еббі Лінкольн і Макс Роуч увірвалися до Ради Безпеки ООН на знак протесту проти вбивства конголезького лідера Патріса Лумумби.
На дворі 1961 рік, минуло шість місяців після того, як до ООН приєдналися 16 нових незалежних африканських країн. Цей політичний землетрус зміщує більшість голосів від колоніальних держав до Глобального Півдня. Поки радянський лідер Нікіта Хрущов обурено стукає черевиком, звинувачуючи ООН у причетності до повалення Лумумби, Державний департамент США діє і відправляє до Конго свого джазового посла — Луї Армстронга, щоби відвернути увагу від перевороту, підтриманого ЦРУ.
У фільмі використано уривки із книжок «Моя країна — Африка» Андре Блуена (в озвученні Марі Долн, також відомої як Zap Mama), «Congo Inc.» Ін Колі Жана Бофане, «До Катанги й назад» Конора Круза О’Браєна (в озвученні Патріка Круза О’Браєна), а також аудіомемуари Нікіти Хрущова.
