25 березня 2025 року ініціатива «Трибунал для Путіна» (T4P) оприлюднила підсумки трирічної роботи – майже 85 тисяч задокументованих воєнних злочинів і девʼять подань до Міжнародного кримінального суду.
Серед організаторів події та учасників коаліції є й Архів Війни (Ukraine War Archive) – найповніший цифровий архів, що документує російську війну в Україні для забезпечення правосуддя, історичної правди та майбутнього безпекового планування. Основу Архіву становить постійно зростаюча база даних, що містить матеріали від українських та міжнародних організацій, а також агреговані відкриті дані й матеріали від офіційних установ. Це понад 280 ТБ даних, 36 000+ зареєстрованих подій, 7 200+ інтерв’ю та 26+ мільйонів файлів від 150+ партнерів і контрибуторів. Свої матеріали до Архіву передають і члени ініціативи T4P.
Архів Війни підкреслює свою незалежність від будь-якого урядового чи комерційного впливу, що дає змогу йому бути нейтральним джерелом обʼєктивної інформації в умовах зміни світового політичного ландшафту.
Ініціатива T4P (Tribunal for Putin) заснована у березні 2022 року трьома правозахисними організаціями – Харківською правозахисною групою, Центром громадянських свобод і Українською Гельсінською спілкою з прав людини – у відповідь на повномасштабне російське вторгнення. Сьогодні учасниками ініціативи є більш ніж сорок організацій, які документують злочини, що відповідають ознакам, передбаченим Римським статутом.
«Мета ініціативи – досягнення справедливості для кожної людини, яка постраждала від цієї агресії, а також для всього українського суспільства», – говорить Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод. Фото: Ukraine Сrisis Media Center
Документатори T4P працюють як із відкритими джерелами, так і безпосередньо на місцях – збирають фото- й відеодокази, проводять інтерв’ю. Уся інформація проходить перевірку, її аналізують за допомогою OSINT-методів і систематизують у вигляді окремих кейсів. Серед них є і наймасштабніші атаки РФ, зокрема бомбардування Маріупольського драмтеатру, підрив Каховської ГЕС, загрози Запорізькій АЕС, а також удари по релігійних і медичних об’єктах, зокрема по «Охматдиту».
Унікальність підходу T4P – у територіальному розподілі роботи: кожна організація відповідає за окремий регіон, що дає змогу точніше розуміти місцевий контекст і ефективніше збирати дані. У низці областей T4P задокументувала більше воєнних злочинів, ніж державні чи міжнародні інституції. Завдяки цьому база даних T4P є одним із найбільших масивів даних про війну в Україні. Попри це реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.
«Є ще одна база даних, яку веде власне Харківська правозахисна група, куди входять ті епізоди, які перейшли в статус розслідуваних кримінальних проваджень. Цих епізодів зараз нараховують понад 15,5 тисяч. Тобто можна сказати, що загалом в наших базах більш ніж 100 тисяч задокументованих епізодів», – каже Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи.
Фото: Ukraine Crisis Media Center
Станом на 20 березня 2025 року ініціатива T4P задокументувала 84 396 воєнних злочинів, скоєних під час повномасштабної війни в Україні. Також зафіксовано щонайменше 3745 випадків руйнування або пошкодження об’єктів культурної, релігійної та соціальної інфраструктури, зокрема історичних пам’яток, храмів, лікарень, освітніх і наукових установ. Також 17 421 задокументованих атак були спрямовані по цивільних об’єктах: житлових будинках, підприємствах, школах, дитячих садках та інших спорудах. Повну статистику можна переглянути на офіційному сайті ініціативи T4P.
Упродовж трьох років ініціатива T4P активно поширює інформацію про воєнні злочини через публікації в національних і міжнародних ЗМІ, акції, перформанси та різноманітні просвітницькі матеріали. Ще один важливий напрям роботи ініціативи – міжнародна адвокація. T4P активно співпрацює з ООН, Радою Європи, ОБСЄ та ЄС, щоб забезпечити міжнародний тиск на Російську Федерацію.
За три роки діяльності ініціатива підготувала та передала до Міжнародного кримінального суду дев’ять подань щодо:
насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях України;
жорстоких позбавлень свободи на окупованій Росією Харківщині;
Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Фото: Ukraine Crisis Media Center
«Не тільки злочини, а й справедливість не має терміну давності. Я вважаю, що позиція України має бути саме така», – каже Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи.
Юлія Богдан, директорка Центру досліджень правоохоронної діяльності (CLEAR), закцентувала на роботі національних інституцій у процесі розслідування воєнних злочинів:
«Наголошую на об’єктивній необхідності залучення національних судових органів до розслідування та фіксації злочинів, скоєних за наказами вищого військового та політичного керівництва – здебільшого не проти військових, а саме проти цивільного населення на тимчасово окупованих територіях. Лише в такому підході можна вбачати об’єктивну реальність, а не імітацію боротьби з умовним противником». 
Юлія Богдан, директорка Центру досліджень правоохоронної діяльності (CLEAR). Фото: Ukraine Crisis Media Center
Владлена Падун, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини, підкреслила важливість створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України:
«Ми щиро сподіваємося, що завдяки підтримці Ради Європи, Європейського Союзу, а також низки європейських і світових держав трибунал буде створено вже найближчим часом. Його метою стане не лише досягнення справедливості для України, а й утвердження спільних принципів міжнародного права для всього світу. Позитивним є те, що Україна змогла об’єднати навколо цієї ініціативи багато держав. Це стане новим механізмом притягнення до відповідальності та важливим прецедентом: зло буде покаране».
Владлена Падун, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини. Фото: Ukraine Сrisis Media Center
Організація Truth Hounds, одна з учасниць ініціативи, використовує у своїй роботі принцип універсальної юрисдикції, який дає змогу переслідувати винних у міжнародних злочинах незалежно від місця їх скоєння. На сьогодні організація вже передала п’ять подань до компетентних органів інших країн для ініціювання відповідних кримінальних проваджень.
«Росія вчиняє воєнні злочини не з 2022, а з 2014 року, тому незабезпечення притягнення до відповідальності, можливість ймовірної безкарності породжує все нові й нові порушення. Через це для нас є важливим результат, який демонструє, що навіть через 10–15 років винні особи будуть притягнені до відповідальності. Можливо, це буде мати якусь превентивну роль та зменшить кількість правопорушень, які вчиняються нині», – говорить Зера Козлиєва, юридична директорка Truth Hounds.
Зера Козлиєва, юридична директорка Truth Hounds. Фото: Ukraine Сrisis Media Center
Одним із важливих аспектів встановлення справедливості є відновлення прав постраждалих. Особливо це стосується цивільних осіб, які повернулися з незаконного ув’язнення внаслідок збройної агресії проти України. Їхні права захищає Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Утім, як зазначає Ігор Котелянець, голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, його ухвалено ще до повномасштабного вторгнення, і нинішня редакція не враховує нових реалій. Зокрема, вона містить дискримінаційні підходи, надаючи допомогу лише окремим категоріям постраждалих.
«Ми маємо гармонізувати наш закон із положеннями Женевських конвенцій, а також розширити рамки державної підтримки, – наголошує Ігор Котелянець. – Допомога повинна надаватися всім цивільним, які стали жертвами незаконного ув’язнення, а не лише тим, хто був залучений до громадської чи активістської діяльності».
Ігор Котелянець, голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.Фото: Ukraine Сrisis Media Center
«Ми мріємо про те, щоб стати непотрібними. Усі правозахисники мріють про той день, коли їх можна буде звільнити», – каже Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
Під час події ініціатива T4P також представила брошуру з результатами своєї роботи, яка доступна англійською та українською мовами.
Чільне фото: Ukraine Сrisis Media Center
