Не зможете відвідати фестиваль у Києві, але хотіли б подивитися документальні фільми цьогорічної програми? Або ж ви відмітили для себе стільки показів та подій, що не знаєте, як встигнути відвідати все?
Запрошуємо до онлайн-кінотеатру DOCUSPACE, де протягом 8–12 червня буде відкрито 14 кінострічок для перегляду вдома у зручний для вас час. Розповідаємо про детальний графік фільмів та умови показів.
8–10 червня
Кадр із фільму «Трек»
Розпочнуть програму онлайн-кінотеатру цьогорічний фільм-відкриття Docudays UA «Санаторій» ірландського режисера Гара О'Рурка, а також «Пісні землі, що повільно горить» Ольги Журби з національного конкурсу DOCU/УКРАЇНА і заголовна стрічка програми DOCU/ЮНІСТЬ «Трек» канадського режисера Раяна Сідху.
«Санаторій» знято у стінах славнозвісного курорту «Куяльник» на Одещині. За словами Геннадія Кофмана, члена правління ГО «Докудейз» і Відбіркової ради та кінопродюсера:«Усе є в цьому фільмі: смуток, біль, гумор і любов. «Санаторій» стає вражаючим кінематографічним дослідженням української стійкості, зізнанням у любові до України й українського народу».
«Пісні землі, що повільно горить» — аудіовізуальний щоденник занурення України в прірву тотальної війни, відзнятий протягом перших двох років повномасштабного вторгнення росії. Фільм складається з місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, що поволі розкривають трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві. Уперше стрічку було показано на Венеційському кінофестивалі 2024 року.
«Трек» — мотивувальна і по-людськи жива розповідь про те, як важливо зберегти віру в себе та свою мрію попри все. І ще — це приватний портрет нового покоління, яке формується після війни у новій, по-дорослому недружній реальності. Згідно із синопсисом, це історія трьох боснійських підлітків, які разом зі своїм тренером відновлюють занедбану (списану графіті й зі слідами від куль війни) легендарну спортивну трасу для санного спорту, зведену до Олімпійських ігор у Сараєво 1984 року.
9–11 червня
Кадр із фільму «Американська пастораль»
Наступного дня для перегляду відкриються одразу сім фільмів: повні метри «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового з конкурсу DOCU/УКРАЇНА й «Американська пастораль» французької режисерки Обері Едлер з основної тематичної секції та спецпрограми «У світі ARTE». А також п’ять короткометражних історій DOCU/ЮНОСТІ, такі як «Король Рідван» нідерландського автора Семмі Шефа Ідрісу, «Дім, якого шукаєш» нідерландської режисерки родом з Ірану Паріси Амінолахі, польська робота Емі Бухвальд «Відлуння», індійська стрічка Пурви Бхат «Про що фільм?» й атмосферна анімація «Mû» німецької режисерки Малін Нойманн.
Після нещодавньої світової прем’єри на Каннському кінофестивалі стрічку «Мілітантропос» зможуть побачити українські глядачі та глядачки. Фільм досліджує досвід війни крізь призму спільного й індивідуального: тих, хто змушений тікати, хто бере до рук зброю, хто втрачає дім або залишається жити серед руїн.
«Американська пастораль» отримала світову прем’єру на великих екранах фестивалю IDFA через півтора тижня після президентських виборів у США 2024 року. Через цей контекст стрічка зазвучала не просто яскраво, а стала справжнім поясненням доступною мовою того, що відбувається з країною, яка тривалий час лишалася глобальним гарантом демократії. Це місцями сатиричне, але й глибоко сумне кіно, яке порушує дуже незручне питання про протистояння пропаганді та критичне мислення як основу демократичного устрою.
Опанування тіктоку, боротьба з власним голосом, тендітна грань стосунків дітей і батьків, звикання до нового середовища та відчуття іншого дому, пошуки чарівної сили води, що зникла… Згідно зі словами куратора кінодобірки DOCU/ЮНІСТЬ, програмера Олега Мельничука, саме ці теми п'яти короткометражних робіт розкриються після перегляду фільмів «Король Рідван», «Дім, якого шукаєш», «Відлуння», «Про що фільм?» та «Mû». Рекомендуємо дивитися цілісно усі ці фільми, адже вони об’єднані спільною ідеєю ніколи не здаватися. Сумарний хронометраж короткометражних фільмів становить 69 хвилин і 14 секунд, проте перегляд залишає сильне світле враження, якого ми потребуємо у ці важкі часи.
10–12 червня
На третій день релізів ви зможете подивитися стрічку української режисерки Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту». Фільм збирає листи та відеощоденники фронтового життя, які мали стати спадком пам’яті й любові авторки для її п’ятирічного сина Тео — на випадок, якби їй не вдалося повернутися назад. Це кіно вшановує пам’ять усіх бійців, які пішли на війну заради майбутнього своїх дітей. Стрічка була номінована у категорії Dox:Award на Міжнародному фестивалі документально кіно у Копенгагені CPH: DOX.
11–13 червня
Кадр із фільму «Скло — моє нереалізоване життя»
У переддень закриття фестивалю ми ж відкриємо онлайн фільми для тих, хто любить автобіографічні історії. «Зшиті кроки» Аліни Максименко з національного конкурсу, а також стрічку DOCU/ХІТІВ нідерландського режисера Рогіра Капперса «Скло — моє нереалізоване життя».
«Зшиті кроки» — кінощоденник боротьби родини режисерки Аліни Максименко за виживання. Стрічка оприявнює глибокий вплив конфлікту на життя простих людей, досліджує теми дому, вимушеного переміщення, стійкості та сталих сімейних звʼязків перед лицем жорстоких руйнувань війни. Світова прем’єра фільму відбулася на фестивалі Visions du Réel 2024.
«Скло — моє нереалізоване життя» — тепла, тонка, місцями кумедна, місцями зворушлива стрічка режисера Рогіра Капперса, який у 52 роки вирішує кардинально змінити своє життя, повернувшись до дитячої мрії — музичної гри на склянках. Рогір самотужки створює «скляний орган» і протягом семи років фільмує розвиток своєї музичної кар'єри — від провалів і розчарувань до перших успіхів. Фільм дебютував на IDFA та здобув нагороду на Thessaloniki International Documentary Festival.
12–13 червня
А у крайній день релізів устигніть подивитися фільм української режисерки Катерини Горностай «Стрічка часу»! Ця робота дає нам змогу простежити, як війна впливає на повсякденне життя учнів і вчителів. Фільм має мозаїчну структуру: досліджує функціонування школи в офлайн- і онлайн-форматах у ці страшні часи — біля фронту і в тилу — демонструючи, як звичне життя переплітається з постійною небезпекою. Світова прем'єра стрічки відбулася на Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Усі покази розпочинатимуться о 10:00 і будуть доступними для перегляду впродовж семи днів від моменту активації квитка. Вартість квитків — 80 гривень для повного метру та 40 гривень для короткометражних фільмів. Будь ласка, зверніть увагу, що онлайн-покази будуть відкриті лише на території України.
З турботою про доступність усі матеріали для перегляду матимуть описові субтитри й аудіодескрипцію.
Чільне фото: кадр із фільму «Пісні землі, що повільно горить»
22 Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження». Думки, висновки чи рекомендації не обов'язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.
