Андреа Люка Циммерман — мисткиня та режисерка, лауреатка премії Jarman Award. Її багатогранну творчість описують як «інтуїтивне кіно». У своїх роботах Андреа втілює та вивчає непевні форми спротиву та контрпам’яті, а також мінливі людські й нелюдські життя в контексті структурної та політичної несправедливості. Серед її фільмів — «Таскафа: Історії вулиці» (2013, текст і закадровий голос — покійний Джон Бергер), «Estate: недосяжна мрія» (2015), «Стерти й забути» (2017), створений у співпраці з Artangel «Тут, щоб жити» (2019) та спродюсований The Wapping Project «Мандрівний незнайомець» (2024, за участі Айлін Майлз). Ці роботи демонстрували в усьому світі, зокрема на Локарнському, Амстердамському, Стамбульському, Берлінському, Буенос-Айреському й Роттердамському кінофестивалях, а також у кінотеатрах, галереях, громадських і активістських центрах.
Серед вибраних виставок — «Дитина всередині кожного з нас» в Arnolfini, «Сховатися на місці» у SAW та в межах Estuary Festival, «Громадянські ритуали» у рамках London Open у Whitechapel Gallery, а також персональні виставки «Спільна мова» у Spike Island і «Real Estates» у Peer Gallery.
Серед вибраних текстів — розлогі есеї для Brick, «Чужі всередині: документалістика як зустріч», «Відкрита демократія» та інші, а також книжки у редакції спільно з іншими літераторами: «Estate: мистецтво, політика й соціальне житло у Британії» (Myrdle Court Press) і «Пороги: жінки, травма бездомності та спротив» (House Sparrow Press).
Фільми Андреа зберігаються в Національному кіноархіві BFI та колекції Arts Council England і розповсюджуються компаніями LUX, Modern Films і Grasshopper Films. Компанія Second Run випустила дводискове Blu-ray-видання «Образи-втікачі: Вибрані роботи Андреа Люки Циммерман».
Андреа також є співзасновницею колективу Wayfaring Cinema Collective та культурних об’єднань Fugitive Images і Vision Machine (останні були співтворцями номінованого на премію «Оскар» документального фільму «Погляд тиші»).
