«Pietà» — короткометражний документальний фільм-сповідь про матір, яка втратила сина на війні. Через її свідчення, тишу, повсякденні жести та фрагменти пам’яті вибудовується досвід втрати, який неможливо повністю осмислити чи висловити словами. Назва відсилає до класичного християнського сюжету «П’єта» — Діви Марії, яка тримає тіло Христа після розп’яття. У фільмі цей архетип переосмислюється через сучасний український контекст: мати постає як образ України — пораненої, скорботної, але незламної. «Pietà» досліджує материнську любов як форму стійкості, а пам’ять — як спосіб збереження присутності тих, кого більше немає. Особиста історія набуває універсального виміру, перетворюючись на свідчення часу, в якому горе стає частиною спільного досвіду і опору забуттю.
Українська художниця, режисерка та фотографка Олена Гром народилася в Донецьку. У квітні 2014 року через воєнний конфлікт на Сході України вимушено залишила рідне місто. З 2017 року Олена мешкає у Бучі. З 2016 року зосередила свою увагу на територіях, що постраждали від військової агресії, документуючи життя цивільних людей у прифронтових і «сірих» зонах, а також історії біженців, переселенців і жертв війни.
Олена розглядає свою місію у необхідності фіксувати життя людей, які опинилися в умовах війни та невизначеності, і через мистецтво розповідати про людський вимір воєнних подій. Водночас її роботи не зводяться лише до зображення болю чи втрати. Однією з ключових тем творчості є стійкість людини, здатність продовжувати життя та зберігати людяність навіть у найважчих обставинах.
