Тричі я починала писати звернення від команди Docudays UA і тричі відкладала: cитуація в країні змінювалася мало не щомиті, й ми не знали, що на нас чекає сьогодні ввечері, вночі, зранку. Ми кілька разів радилися нашою командою про перенесення фестивалю й навіть збиралися скасувати його цьогоріч, однак гаряча підтримка друзів і колег з усього світу переконала нас, що саме цього року фестиваль потрібний як ніколи.
Він потрібний нам, як зброя в інформаційній війні, яку ми поки що програємо Путіну. Потрібний і нам самим – як порятунок роботою від трагічності подій останніх чотирьох місяців. Бо наша робота зараз – збирати людей, розповідати про переможну силу людської гідності, обмінюватися досвідом, надихати на нові думки, ідеї та проекти розбудови нової України...
Цього року ми готували Docudays UA у надважких умовах. Наш фестивальний офіс був всього за два кроки від Майдану. Він став схованкою, пунктом обігріву й місцем нічлігу для журналістіві документалістів з різних країн. Ці люди приїхали до нас, бо хотіли з’ясувати, що насправді відбувається в Україні. Завдяки їхнім героїчним зусиллям у світових медіа з’явилися неупереджені думки про Майдан: протестувальники все частіше згадувалися як громадяни або повстанці й значно рідше – як заколотники чи «фашисти». Члени нашої команди робили все: показували документальне кіно на сцені Майдану в Києві та інших містах України, розливали чай у Будинку профспілок, надавали першу допомогу в медпункті, патрулювали з Автомайданом і знімали в найгарячіших точках. Ми відчули на собі, що таке кийки «Беркута», як діє сльозогінний газ і як ранить гумова куля. Ми вціліли, але ми не зможемо забути тих, хто сьогодні не з нами.
Ця революція оголила нас і зробила кращими. Мудре китайське прислів’я каже: «Що гірше, то краще». Після всіх пережитих нами подій стало очевидним, що мали на увазі китайці.
Я дякую всім гостям, які не побоялися приїхати в Україну. Але найбільше за все я хочу подякувати команді Docudays UA і висловити своє захоплення дорогим для мене людям, які не здавались і, попри все, боролися за цьогорічний фестиваль. Слава Україні! Світла пам’ять героям!
Дар’я Аверченко,
PR-директор, член Відбіркової ради Docudays UA
