24 березня в рамках позаконкурскної програми DOCU/УКРАЇНА відбувся показ фільму режисера Сергія Лисенка «Амосов – сторіччя» про видатного українського хірурга Миколу Амосова. Показ закінчився обговоренням за участі режисера фільму Сергія Лисенка та доньки Миколи Амосова – Катерини. Пропонуємо тезовий виклад обговорення…

У чому секрет Миколи Амосова?

Амосов був щасливою людиною, цьому завдячував медицині. Щастя полягає в усвідомленні того, що медик може надавати реальну допомогу людям, робити те, чого не можуть інші.

Яким був Амосов вдома, у побуті?

Доньці Амосов часто говорив про те, що його біологічної любові до неї вистачить, а ось на повагу до себе треба заслужити. Також вчив ніколи не просити і не позичати, навіть у близьких людей. Прохання ставить людину в залежність від когось, робить винуватою, а Амосов був волелюбним і незалежним. Аби зайвий раз не просити про щось дружину, навіть пришивав собі самостійно ґудзики.

Він надзвичайно любив свою роботу, донька і дружина розуміли, що вони не на першому місці в його житті. Катерина росла з тим, що Інститут серцево-судинної хірургії – її брат.

Чи бракує чогось у фільмі, чи залишилось щось нерозкритим?

Донька Амосова і режисер зійшлися на тому, що це має бути фільм про цінності. Проте не у всьому позиції збігалися. Для Катерини Амосової важливим було, щоб фільм вийшов насиченим батьківськими цитатами, щоб він був більше інтелектуальним, аніж художнім. Зараз відчуття повного задоволення Катерина не має, також не впевнена, що цей фільм гідний такої людини. 

Про публікації, вилучені у радянські часи, а також речі Амосова.

Тексти цензорувалися, знищені з публікацій уривки пояснювалися «неконтрольованістю контексту». Рукописи, багато особистих речей були передані після смерті до архіву Академії наук.  

Підготувала Даша Похилко