Ведмедики в кожному з нас

01 березня 2016

Про символ фестивалю

 

«Олімпійський ведмедик», символ Олімпіади-1980 – одного з найрадісніших епізодів у житті Радянського Союзу. «Ведмедики» досі стоять по всій Україні – при в’їзді до Києва, у парках, на вулицях…

 

Ці усміхнені ведмедики міцно закріпили у наших головах і кодах ілюзію благополуччя, засновану на подвійній моралі.

 

Ці ведмедики у кожному з нас – вони з легкістю роблять те, проти чого ми боремося: дають хабарі, «вирішують справи», вихваляють радянські порядки, де наче була стабільність і впевненість у завтрашньому дні.

 

Ці ведмедики – українські виборці, м'які й пухнасті, із винуватими посмішками йдуть голосувати за світле майбутнє і… дорогою продають голос. Або щиро обирають тих, хто вже не раз одурив.

 

Ми зробили «олімпійських ведмедиків» символом фестивалю Docudays UA-2016, щоб вони допомогли нам пробитися крізь політичний гіпноз та ілюзії, що всі наші проблеми хтось має вирішити за нас.

 

Наші ведмедики порожні всередині й мають нарешті стати символом прощання з минулим, в яке нас намагається знову затягти сусідня агонізуюча імперія. Щоб наше життя заповнила нова, відповідальна робота – створення власних символів і кодів, заснованих на наших цінностях.

 

Про концепцію фестивалю

 

Ми обрали тему КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ тому, що у нас є відчуття, ніби зараз увесь світ продирається крізь ілюзії до якогось нового цивілізаційного устрою. Сьогодні країни й народи прощаються з багатьма своїми ілюзіями.

 

Рушиться ілюзія про стабільність того світовлаштування, про яке разом домовилися сильні демократичні країни. Розвіялася ілюзія всього світу про слабкість України й нездатність українців до самоорганізації. Розвіялися ілюзії українців щодо сподівань на міжнародні інституції в системі ООН, створені для забезпечення світового порядку без війни й агресії, для захисту прав людини.

 

Європа й Америка прощаються з ілюзією про гарантований універсалізм цінностей демократії і прав людини для усього світу. Також Європа й Америка прощаються з ілюзією про те, що з імперською Росією можна домовитися в логіці співпраці.

 

Сьогодні для усього світу, як ніколи, стала актуальною проблема міграції. Чи справджуються сподівання тих, хто втікає від воєн і шукає порятунку в Європі? Чи витримає Євросоюз випробування міграцією, чи збереже свою головну цінність – пріоритет дотримання прав людини? Чи сучасна міграція з Азії –  це тільки наслідок воєнних конфліктів? Чи це ще й результат глобальних економічних і політичних процесів, у яких інтереси транснаціональних корпорацій і права людини не співпадають?

 

В Україні до зовнішньої додалася ще й внутрішня міграція. В українському суспільстві з’явилася нова категорія людей – переселенці. Але досі немає державної програми щодо інтеграції переселенців з місцевим населенням. Влада перебуває в ілюзії, що люди самі впораються. Переселенці живуть в ілюзіях, що скоро зможуть повернутися додому і до того порядку життя, який був до війни. Тим часом у нетрях міграційних процесів наростають проблеми: від соціальної апатії до агресивної ксенофобії й шовінізму.

 

Як усі ці процеси вплинуть на наше майбутнє?

 

Герої українського Майдану – як і всі революціонери в усі часи – сподіваються на швидкі зміни в країні. Але люстрації досі не сталося, вбивці Небесної сотні не покарані, а на виборах у місцеві ради 25 жовтня стався реванш корупціонерів від минулої влади, проти яких 2 роки тому повстала Україна. Революціонери все голосніше говорять про третій Майдан, та чи вирішить він проблеми України, чи це ще одна ілюзія?

 

Водночас постає фундаментальне питання: чи не час і владі, й суспільству позбавитися ілюзії, що країну можна реформувати без змін базових відносин у сфері праці й власності – в інтересах усього суспільства? Мабуть, цей шлях крізь колючі зарості олігархічного режиму буде головним екзаменом на нашу громадянську зрілість і закладе основи для справжньої демократії та захищеності прав людини.

 

Ми пропонуємо під час цьогорічного фестивалю разом з режисерами, правозахисниками, експертами з прав людини з різних країн, представниками української влади та революціонерами Майдану здійснити інтелектуальний прорив КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ. Приєднуйтесь! 

 

Оргкомітет фестивалю

 



21 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 31 — 9 
травня
червня 2024
Режисерки DOCU/Україна: про активну згоду, жіночу оптику, вестернів і…
Конспект
11 липня 2024
Режисерки DOCU/Україна: про активну згоду, жіночу оптику, вестернів і те, як знайти фільм у купі сміття
Конспект
11 липня 2024
Архів війни. Словник
Новини
05 липня 2024
Архів війни. Словник
Новини
05 липня 2024
DOCU/СИНТЕЗ. Волонтерство, звукові архіви та солідарність
Інтерв'ю
04 липня 2024
DOCU/СИНТЕЗ. Волонтерство, звукові архіви та солідарність
Інтерв'ю
04 липня 2024
Дар’я Бассель: «Документальне кіно краще говорить з людьми про події,…
Інтерв'ю
03 липня 2024
Дар’я Бассель: «Документальне кіно краще говорить з людьми про події, які відбуваються тут і зараз»
Інтерв'ю
03 липня 2024
Вейн Джордаш: «Якщо ми втратимо Україну, наші діти житимуть у дуже не…
Інтерв'ю
02 липня 2024
Вейн Джордаш: «Якщо ми втратимо Україну, наші діти житимуть у дуже небезпечному світі»
Інтерв'ю
02 липня 2024
Макс Буткевич. Боремося і чекаємо
Новини
01 липня 2024
Макс Буткевич. Боремося і чекаємо
Новини
01 липня 2024
Повернути фокус уваги: як пройшла світова прем’єра фільму «Свідки. По…
Культурна дипломатія
25 червня 2024
Повернути фокус уваги: як пройшла світова прем’єра фільму «Свідки. Полон вбиває» на кінофестивалі Sheffield DocFest
Культурна дипломатія
25 червня 2024
Крізь крихке до міцного: яким був 21 Docudays UA
Новини
18 червня 2024
Крізь крихке до міцного: яким був 21 Docudays UA
Новини
18 червня 2024