Цьогоріч у нашій традиційній добірці хітовішого документального кіно – призери Санденсу та Локарно, фестивалів у Їглаві, Ляйпцігу та Севільї. Власне, стрічки, що підкорюють глядачів у всьому світі. Про пістряву компанію фільмів DOCU/ХІТИ розповідає програмна координаторка фестивалю Вікторія Лещенко.
Якщо заґуґлити dead slow ahead, машинний переклад випльовує багатошарову жуйку: «мертвий, повільно вперед». Щось подібне відчуває програмна координаторка Docudays UA, коли випускає чергову програму на великі екрани. Чим це може бути іще, якщо не зверненням до глядача? Сядь! Дивись! І воскресни!
Дивовижної краси фільм «Найменший вперед!» Мауро Ерсе – свято як для кіномана, так і для непосвяченого в кіно глядача. Саме так жевріє життя після глобального апокаліпсису на єдиному вцілілому кораблі. Поглинені механікою існування люди ніби забувають звернути увагу на величну неймовірність того, що відбувається навколо.
Пронизливий «3 ½ хвилини, десять куль» американця Марка Сілвера переповідає резонансну історію вбивства темношкірого підлітка, яка сколихнула всю країну. Задокументований судовий розгляд справи перехоплює подих: тут і вбиті горем батьки, і чолов’яга, що прагне відкараскатися, і його знервована наречена, від слів якої залежить доля всіх присутніх. «Самозахист чи вбивство?» – питання, яке тримає у напрузі до завершення фільму. Особливо зараз, коли в українському суспільстві точиться суперечка: озброюватися всім чи зачекати?
«Брати» Войчєха Староня – прониклива історія про людяність та старість. Направду, іще одне підтвердження таланту Староня як документаліста і оператора. 20-річне спостереження за своїми героями перетворює тихе життя на документальний шедевр.
Цьогорічні ДОКУ/ХІТИ – пістрява компанія. Між ними – ледве помітний зв’язок, але всі вони – призери багатьох фестивалів, об’єкти глядацького визнання та любові. Я вірю, що ви не будете байдужими. А для тих, хто прокинувся остаточно: ласкаво просимо і на решту сеансів Docudays UA!
На фото кадр з фільму «Найменший вперед!» Мауро Ерсе
