У нашому суспільстві ментальне здоров’я недооцінюють та не розуміють. А проблеми, що з ним пов’язані, ігнорують та замовчують. Візит до психолога оточення досі може сприйняти як прояв «ненормальності», а не як піклування про своє психічне здоров’я.
У часи пандемії COVID-19 для нашої психіки з’явилися нові виклики: ми опинилися у ситуації несвободи у зв’язку з карантинними обмеженнями, у нас побільшало хвилювань про здоров’я, загострилося відчуття невпевненості і невизначеності у майбутньому. Проте чи почали ми більше дбати про своє психічне здоров’я? Що заважає українцям звертатися по допомогу до психологів? Як змінилося ставлення до свого ментального здоров’я у часи пандемії COVID-19? Із якими проблемами українці/-ки стали звертатися до психологів частіше? Як надається реабілітація тим, хто одужав від COVID-19? І як на ці питання відповідають у світі?
Дискусія відбуватиметься українською мовою з перекладом на жестову мову. Переклад жестовою мовою здійснюється завдяки проєкту «Інклюзивно привітні».
