Об'єднана база медіаматеріалів про війну в Україні — проєкт ГО «Докудейз» та Infosсope — функціонує й розвивається вже майже рік. За допомогою найпростіших способів документування «Архів війни» створює хроніку подій, яка фіксує нашу історію та допомагає покарати винних у воєнних злочинах. Час підбити підсумки, поділитися результатами, а також окреслити майбутні горизонти.
За минулий період команді «Архіву війни» вдалося з нуля розбудувати інноваційну систему збору та обробки даних, сформувати професійну команду. Відтак, розширити галузі роботи та побудувати сталі стосунки з партнерськими організаціями. Працюють двомовний сайт проєкту та телеграм-бот, що надають змогу всім охочим завантажити свої свідчення. Сумарна кількість накопичених матеріалів сягнула близько 3100 годин. Зокрема, нині в системі — 2500 відео та 795 000 фото й документів із відкритих джерел. Підрахунки орієнтовні, адже база перебуває в стані постійного оновлення.
Згодом додалися нові напрямки роботи, а команда збільшилася відповідно до завдань і викликів. До проєкту залучені відділи сортування та завантаження даних, а також аналітиків/-инь, які вивчають і класифікують отримані матеріали за допомогою тематичних тегів. Усього в «Архіві війни» працює 38 спеціалістів/-ок, з-поміж яких: керівник, проєктна менеджерка, ІТ-підтримка, комунікаційниця, дизайнерка, юрист, координатор(к)и напряму партнерств та інтерв’ювання.
До проєкту залучений також штат Infoscope, співзасновників «Архіву війни». Загалом близько 17 професіоналів/-ок, які працюють як на постійній, так і на консультаційній основах: розробники/-ці та аналітики/-ні баз даних, програміст(к)и, IT-адміністратор, UX/UI дизайнер, відділ підтримки користувачів/-ок і проєктні менеджер(к)и. Нині тривають пошуки редактора/-ки, архіваріуса/-ки, який або яка вивчатиме базу даних та оброблятиме індивідуальні запити.
Улітку розпочав роботу відділ інтерв’ювання. За цей час команді вдалося поговорити з 230-ма людьми з різних регіонів України. Для підготовки співробітники/-ці напрямку брали участь у психологічних тренінгах та дізнавалися про особливості збору усних свідчень, а також взаємодії в царині травматичного досвіду. Нагадаємо, подати заявку, аби поспілкуватися з інтерв’юєр(к)ами та розповісти свою історію часів війни, можна безпосередньо на сайті.
Нині проєкт посилює співдію з регіональними медіа, збираючи відеозаписи. Інший істотний напрямок — партнерство з міжнародними організаціями, які займаються розслідуванням воєнних злочинів та OSINT-дослідженнями.
«Ще на старті ми ухвалили рішення, що це довготривалий і стратегічний проєкт, — тож так і рухаємося. Цьогоріч плануємо приєднати OSINT-дослідників/-ниць, щоб накопичувати матеріали про ворожу сторону. Це допоможе в майбутніх кримінальних розслідуваннях. Наші партнери — Infoscope — вже розробляють алгоритм, який дозволить робити припущення про причетність підрозділів до скоєних воєнних злочинів», — розповідає Марія Бучельнікова, координаторка «Архіву війни».
На цьому етапі «Архів війни» надає обмежений доступ до матеріалів. Адже система даних — надзвичайно об’ємна, технічно складна та має чималу кількість функцій. Співробітники/-ці проєкту постійно збирають відгуки щодо роботи з базою та працюють над удосконаленням користувацького досвіду.
Команда накопичила велику кількість ексклюзивного матеріалу з різних регіонів України, зокрема з окупованих і деокупованих, завдяки партнерам проєкту, як-от:
Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Харківська правозахисна група, Медіаплатформа «ВГОРУ», Фонд «Милосердя та здоров’я», «Ukraїner», медіапроєкт «Український свідок», Освітній дім прав людини в Чернігові, «Суспільне», «Громадське», медіагрупа «Накипіло», Національний музей Голодомору-геноциду, об’єднання «Кінодопомога», «Восток-SOS», онлайн-журнал «Цукр».
Марія Бучельнікова, координаторка «Архіву війни», акцентує:
«Ми готуємо платформу до великої кількості користувачів і користувачок — як українських, так і іноземних. Ми зацікавлені в тому, щоб проєкт був корисним інструментом у відстоюванні інтересів України в усіх можливих площинах: правозахисній, політичній, культурній тощо. Адже процеси досягнення справедливості та руйнування російських імперіалістичних наративів — дуже тривалі, тож маємо бути до цього готові».
Висловлюємо особливу подяку національним і приватним фондам, громадським організаціям, які підтримали та підтримують проєкт «Архів війни»: Посольству Швеції в Україні, USAID/ENGAGE, Представництву ЄС в Україні та «Дому Європи», ІCАР «Єднання», Prague Civil Society Center, Канадському фонду підтримки місцевих ініціатив, Razom for Ukraine, People in Need.
_______
Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цього видання і не обов'язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій країн, що підтримують проєкт. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково автор(к)и та упорядники/-ці видання.
