21 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбувся в Києві з 31 травня до 9 червня. Його провідна тема — «10 років триденної війни, яка триває три сторіччя». Покази, події та виставки відбулися в кінотеатрі «Жовтень» (вул. Костянтинівська, 26), KINO42 (вул. Костянтинівська, 11Б), Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6), 1818 Rooftop Bar (вул. Костянтинівська, 11), а також в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE. Ексклюзивно після закриття фестивалю на глядачів і глядачок чекали глядацькі дні: ми повторно показали стрічки-переможниці конкурсних програм та фестивальні хіти.

Попри всі виклики воєнного часу ми знову зібралися разом, щоб дивитися кіно, рефлексувати та обговорювати історичну пам’ять, циклічність історії, збереження й пошук ідентичності та відповідальність. Разом із вами ми взяли участь в акції на підтримку військовополонених на церемонії відкриття та збирали донати для благодійного фонду «Гуркіт», влаштувавши запашний квітковий ярмарок на головній фестивальній локації.

За орієнтовними підрахунками участь у роботі над фестивалем взяли більше 600 людей: це наші 54 гості, 80 учасників/-иць, 107 партнерів/-ок, 46 гостей та учасників/-иць індустрійної платформи, 23 регіональні координатор(к)и Мандрівного фестивалю Docudays UA, 78 модераторів/-ок Мережі кіноклубів, команда, до складу якої увійшло понад 100 осіб, а також 140 волонтерів/-ок. 

В Україну, подолавши складний шлях, приїхали члени та членкині журі: Джеймс Берклаз Льюїс, Александр Маріонно, Ізабель Аррате Фернандес, Вейн Джордаш, КА, а також 13 іноземних учасників/-иць фестивалю. Представники/-иці Мережі фестивалів Doc Alliance: Рене Кубашек, Войцех Дідушко, Марко Ґрба Сінґх; режисер(к)и Камій Віні, Вальтер Стокман; кінооператор Крістофер Нанн; учасники DOCU/СИНТЕЗ: Гало Рівера, Бетан Г’юз, а також експерт(к)и DOCU/PRO Фабріс Пушо, Саломе Яші, Бріджит О’Шіа, Шарлотт Турре та Малкольм Дікселіус.

«Я працюю в прокуратурі і розслідую російські злочини, і я не хотів би дивитися фільми про права людини тому, що не хотів би, щоб права людини порушувались і щоб взагалі існувало таке поняття як війна. Цей досвід перегляду 10 фільмів про права людини — це складний досвід, який впливає на нас і ламає нас. Але ці фільми не лише про жертви, біль та страждання. Вони також про надію: не якісь далекі ідеї, а надію, яка дає поштовх до дій, до змін, до зростання і до становлення прав людини в реальності».

Вейн Джордаш, директор Світового фонду дотримання прав людини (Global Rights Compliance Foundation, GRC), відомий юрист, що спеціалізується на міжнародних правах людини та гуманітарному праву.

«Хочу подякувати фестивалю “Докудейз” і всій команді, у тому числі тим, хто бігав, як скажені мурахи, десь по коридорах кінотеатру, за те, що все працювало як годинник. Мене вражає наскільки ви живете життям, наскільки ви святкуєте це життя, наскільки ви радієте. Ми багато працювали з вами, але бути тут, відчувати це життя, яке вирує, і бачити його на власні очі — це неймовірно».

Ізабель Аррате Фернандес, заступниця директора IDFA та голова відділу підтримки кінематографістів/-ок фестивалю.

У формуванні кінопрограми фестивалю брали участь 4 члени й членкині Відбіркової ради: Геннадій Кофман, Дар’я Аверченко, Роман Бондарчук, Юлія Коваленко; 3 програмер(к)и: Поліна Яковлева, Олег Мельничук, Дар’я Левченко; 5 експертів/-ок: Яна Ріман, Тетяна Кононенко, Ольга Бірзул, Сергій Ксаверов, Анна Дацюк; 16 волонтерів/-ок преселекції: Anastasija Nibbe (Анастасія Ніббе), Оксана Озарчук, Серафіма Мельничук, Анна Юхимець, Олександр Дарман, Вікторія Іванова, Тетяна Мисяновська, Богдана Орел, Дарія Журавель, Марина Оглобля, Олена Зашко, Анастасія Захілько, Олександра Калініченко, Циганок Анастасія, Катерина-Даніела Гульбицька, Влад Головко.

«Слідкую кожного року за фестивалем, адже, як на мене, важливо мовою кіно й мистецтва піднімати та обговорювати проблеми, які є в суспільстві. Дуже рада, що в цьому році фестиваль офлайн — це для мене окреме задоволення.

Мені дуже відгукнулася тема фестивалю. Звучить ніби просто, але глибоко й  містить переживання багатьох українців/-ок. Це в тому числі про пам’ять, про її вік, як ми усвідомлюємо себе, що з нами відбувалося, як ми переосмислюємо цю війну. Ця тема про час, який кожен і кожна з нас оцінює в контексті свого життя. Водночас ми є частинкою суспільства, яке переживає дуже багато поганих подій не тільки протягом останніх 10 років, але й століть. Для мене ця тема — про пам’ять, про те, як важливо її віднайти, зберегти й передавати».

Лозовик Олександра, менеджерка з комунікацій.

Наша акредитаційна служба невтомно видавала бейджі, пакувала сувенірні торбинки з подарунками від наших партнерів Lush та DeLaMark. Починаючи з травня, ми віддали у ваші теплі руки близько 254 абонементів. Понад 380 квитків ми передали безкоштовно — пенсіонер(к)ам і військовим. Близько 3900 відвідувань кіносеансів було заброньовано за акредитаціями, 3200 онлайн-квитків оформила наша служба. А фестивальний розклад зручно було дивитися в застосунку ArtWizard.

За час фестивалю ми втілили колаборації з 21 всеукраїнським ЗМІ. Для підготовки матеріалів, оглядів, текстів і статей акредитувалися 100 журналістів/-ок. 

Ми опрацювали 3514 бланків для глядацького голосування. 

Лише за період фестивалю та глядацьких днів наша онлайн-спільнота збільшилася на 1152 підписників/-иць у соцмережах (і це не враховуючи користувачів/-ок соцмережі Х, раніше  — Twitter). 

Події правозахисної програми Rights Now!, «Архіву війни», «Кави з партнерами», «Живої бібліотеки» — усього 22 заходи — відвідало 545 людей. До переглядової кімнати «Архіву війни» завітало близько 50 гостей. На прем’єрі документального фільму «Свідки. Полон вбиває», створеного на основі медіаматеріалів «Архіву війни», побувало близько 95 кіноглядачів/-ок. Близько 100 людей побувало на спеціальному показі «Медіацентр ЗСУ & “Архів війни”: фільми з передової».

«Зараз, під час повномасштабної війни, я розумію, яку величезну роботу “Докудейз” робить із адвокацією наших історій. Фестиваль робить так, аби нас чули. Тому для мене дуже важливо бути тут. Тема фестивалю має багато рівнів. Перекладаю її на власне життя. Мені 29, а війна почалась, коли мені було 19. Усе моє свідоме доросле життя війна триває. Я зростала протягом цього часу й по-різному залучалась у різні процеси. Це стосується особисто мене у власному житті й також нашої держави, нас усіх. Вважаю, що “Свідки. Полон вбиває” — надзвичайно важливе кіно, адже нам потрібно чути людей, які прожили це. Нам дуже важливо робити розголос, давати голос тим людям, які боряться за своїх рідних і намагаються підвищити обізнаність стосовно цього».

Варвара, менеджерка IT-компанії.

Мережі DOCU/CLUB — 10 років. Під час фестивалю команда підготувала збірник історій про роботу модераторів/-ок і вплив кіноклубів на життя в громадах; розповіла про власну альтернативну мережу дистрибуції, яка весь цей час успішно розвивається в межах 450 кіноклубів. У Міжнародний день захисту дітей Мережа DOCU/CLUB і ВГО «Магнолія» анонсували спільну інформаційну кампанію з протидії сексуальному насильству над дітьми в інтернеті. Три промоподії Мережі кіноклубів відвідало 50 гостей. Також 78 модераторів/-ок з усієї України відвідали конференцію, яка відбулася під час фестивалю. 

У межах міждисциплінарної мистецької програми DOCU/СИНТЕЗ відбулися колаборації із агенцією «Ухо» та берлінською ініціативою SİNEMA TRANSTOPIA, а також створена нова серія мистецьких робіт на основі матеріалів «Архіву війни». До Будинку кіно на програму аудіовізуальних інсталяцій завітало понад 200 гостей. Дві дискусії Міждисциплінарної мистецької програми DOCU/СИНТЕЗ офлайн відвідало близько 60 учасників/-иць. Фільми з добірки «SİNEMA TRANSTOPIA. Фрагменти» на двох ексклюзивних показах подивилися та обговорили більше 100 глядачів/-ок. А інсталяції Володимира Кузнецова «Антологія української кухні 2022–2024» мали змогу подивитися та послухати всі відвідувачі/-ки основного фестивального майданчика — кінотеатру «Жовтень».

«Я ходжу на “Докудейз” понад 10 років підряд і це мій улюблений фестиваль. У “Докудейз” було багато пригод: і коли був засніжений березень, і люди не могли сюди прийти, і коли ковід — і він був онлайн. Проте я кожен рік його відвідую. У “Докудейз” щороку різні програми й тому я постійно відкриваю для себе нові теми, які я б ніколи, можливо, самостійно не знайшла. Це розкриття дуже глибоких змістів з погляду кіно. За це й дуже люблю “Докудейз”. Я люблю документальне кіно, кожен фільм — особлива історія, розповідь про людину, подію. Це буває набагато цікавіше, ніж ігрове кіно, адже це вміння розкрити історію без постановки».

Бордун Анастасія, працівниця посольства Канади в Україні.

Індустрійну акредитацію отримало 194 людей. У межах DOCU/ПРО відбулося 13 потужних дискусій, майстеркласів і нетворкінг-зустрічей для індустрії (3 них були відкриті для всіх охочих). Загалом заходи DOCU/ПРО, як онлайн, так і наживо, відвідали більше 400 людей. Уперше на майданчику DOCU/ПРО відбулася програма RAW DOС, створена для кінематографістів/-ок, які працюють над рафкатами своїх фільмів і хочуть провести тестовий показ експерт(к)ам міжнародної індустрії та отримати професійний фідбек. Під час закритих показів учасники/-иці мали можливість поспілкуватися з потенційними партнер(к)ами, з-поміж яких — представники/-иці європейських суспільних мовників, сейлз-агентів/-ок і фестивалів.

9218 світлин зробила фотослужба, до складу якої ввійшли: Стас Карташов, Герман Крігер, Анна Солі, Поліна Полікарпова, Назар Фурик, Сергій Хандусенко.

«Мені здається, що дуже важливо прослідковувати, що всі війни різні, всі збройні конфлікти різні. І хоча в них може бути спільність, але все одно треба враховувати інший контекст, розуміти, що це — не універсальна історія. І також потрібно бути, напевно, більш чутливими як до себе, так і до інших. Я думаю, що через цю чутливість до інших країн, які теж в такій зоні ризику, через таке кіно, через інші культурні проєкти ми можемо вибудовувати певний союз, який будується не тільки на позиції жертви або війни, а саме на чомусь дійсно спільному.

Думаю, що документальне кіно та мистецтво актуальне завжди. Я ходжу на кожен “Докудейз”, починаючи з 2016 року, і мені це дуже сильно допомагає розуміти певні контексти, викликає зацікавленість у певних речах, які мене до цього не цікавили. Але конкретно мені “Докудейз” допомагає бути більш емпатичним і ставитись із розумінням до різних питань, попри те, яке я маю до них ставлення — агресивне чи не дуже».

Федір Хорьков, художник.

Ми представили 62 фільми із 34 країн світу: від Чилі до Тайваню. У програмі було 19 українських стрічок: 10 національних прем’єр і 9 світових. 

А завершили фестиваль три глядацькі дні — 7–9 червня — разом із стрічками-переможницями конкурсних програм та фестивальними хітами. Впродовж глядацьких днів ми показали 13 стрічок на DOCUSPACE — 573 рази наші глядачі/-ки переглянули онлайн-добірку платформи. Майже всі фільми мали адаптовані (описові) субтитри, а 14 стрічок мали звукоопис і були доступні для людей із порушенням зору.

По завершенню ми вручили 7 головних призів і 6 спеціальних відзнак, з-поміж яких премія ім. Андрія Матросова та нагороди студентського журі та глядацьких симпатій. Один почесний диплом від журі Спілки кінокритиків України. Три нагороди — від Doc Alliance.

Водночас ми стримили 15 подій включно з пресконференцією та церемонією закриття на фейсбук-сторінках (із них 6 заходів — на фестивальному майданчику), а також записали сукупно 31 подію (у межах Rights Now!, «Архіву війни», «Кави з партнерами», «Живої бібліотеки» а також подій DOCU/CLUB, DOCU/КЛАС і DOCU/CИНТЕЗ).

«”Докудейз” дає змогу чути ті теми, про які ти ніколи не думала, а також дає змогу поглянути на вже знайомі під новим кутом. Щонайменше це дає можливість досліджувати себе та солідаризуватися з іншими. Також, можливо, об’єднуватися навколо якихось тем не лише в думках, але й у діях».

Шостак Іра, режисерка, комунікаційний лід Linza agency.

Ми вдячні ЗСУ за змогу продовжувати робити фестиваль в умовах війни. Для всіх нас це — великий виклик, але ваші теплі відгуки нас надихають і мотивують. Ми усвідомлюємо важливість нашої роботи, а тому після коротких канікул почнемо планувати 22-й Docudays UA. Залишайтеся з фестивалем віртуально: ми зібрали всі записи цьогорічних дискусій в нашому онлайн-кінотеатрі на docuspace.org. 

Коментарі збирали: Марфа Бігдаш, Катя Булава та Ксенія Опря.

____________