Російська Федерація використовує культуру й освіту на окупованих територіях як інструмент ідеологічного тиску. Під виглядом лекцій, майстеркласів, кінопоказів та інших заходів населенню навʼязують спотворені історичні наративи, пропагують культ війни та намагаються сформувати лояльність до окупаційного режиму. Особливо вразливими стають діти та молодь, яких із раннього віку залучають до політизованих та мілітаризованих освітніх програм і пропагандистських заходів, покликаних зруйнувати українську ідентичність та перетворити їх на «патріотів РФ». 

Ці дії російської влади не лише порушують фундаментальні права людини, а й мають довготривалі наслідки, які роблять процес реінтеграції звільнених територій значно складнішим. Маніпуляція культурною спадщиною, перекручування історії, впровадження фальшивих наративів – усе це залишає глибокі сліди у свідомості людей і формує альтернативну, вигідну окупанту реальність.

Що з цим робити? Яким є міжнародно-правове регулювання? Якою має бути відповідь держави, громадянського суспільства й освітніх інституцій на такі виклики?

Під час заходу ми поговоримо про правові наслідки використання культури як зброї, вплив пропаганди на світогляд та ідентичність місцевого населення, зокрема молоді, маніпуляції з історичною пам’яттю та культурною спадщиною, а також механізми реінтеграції після деокупації.

Спікерки:
Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації Центру громадянської просвіти «Альменда»;
Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини;
Дарина Підгорна, старша юристка Регіонального центру прав людини.