Режисерка, письменниця й поетеса Мілісутандо Бонґела провела дитинство у Південній Африці, не зазнавши ні насильства, ні жахів, ні навіть білих окупантів у своїй країні. Принаймні, так їй здавалося.
У Транскеї — невизнаній «незалежній» території, створеній апартеїдним режимом спеціально для темношкірих, — південноафриканці жили в ілюзії рівності. І, як не дивно, Бонґелі це життя й справді здавалось ідеальним — яким і змальовувала його пропаганда. А потім усе змінилося.
Падіння апартеїду стало початком нового життя — життя, в якому вперше зʼявилися білі.
«Мілісутандо» — глибоко особиста історія Південної Африки, розказана крізь призму минулого, теперішнього і майбутнього. Це квінтесенція поезії, кіно та фотографії, втілена у вражаючому кінематографічному есе. Бонґела розмірковує про дружбу, любов і почуття приналежності у розділеній расизмом Південній Африці й доводить, що лише зрозумівши корені цього явища, ми зможемо вирватися з його страшних щупальців.
Попередження щодо змісту: мова ворожнечі
Мілісутандо Бонґела-Девіс — південноафриканська письменниця, режисерка, мисткиня та культурна діячка, відзначена численними нагородами. Свою карʼєру розпочала у модній індустрії, згодом занурилася у світ музики, мистецтва, медіа й кіно. Уже 16 років вона працює на перетині творчих практик, постійно звертаючись до світогляду корінних народів. Бонґела — колишня редакторка мистецької рубрики у щопʼятничному випуску Mail & Guardianа, а також співведуча подкасту Umoya: про африканські релігійні уявлення, який вона створила разом із докторкою Атамбілє Масолою. Її перша стрічка — особистий документальний фільм-есе «Мілісутандо» — вперше була показана в конкурсній програмі кінофестивалю Sundance 2023. Того ж року стрічка увійшла до програми New Directors / New Films у MoMA та відкрила фестиваль документального кіно Encounters. Фільм відзначили нагородами за новаторську форму, тему й глибоко особистий підхід до документалістики.
Мілісутандо стала однією з перших стипендіаток програми Adobe Women at Sundance у 2020 році. Зараз вона працює над другим фільмом — експериментальною німою стрічкою, яку створює на замовлення композитора Нео Муянґа та йоганнесбурзького «Центру не такої гарної ідеї» Вільяма Кентріджа. Нещодавно переїхала з Йоганнесбурга до Нью-Йорка.
