Відома чеська журналістка розлучається із сім’єю та стає частиною «дешевої робочої сили» в Західній Європі. Під прикриттям вона працює на спаржевій фермі у Німеччині, пробує себе як покоївка в готелі в Ірландії та доглядає за літніми людьми у Франції. На власному досвіді вона відчуває труднощі низькооплачуваних працівників зі Східної Європи, чия жертовність і працелюбність роблять комфортним життя західного суспільства. Яку ціну Європа насправді платить за експлуатацію власних громадян? Як виглядає життя економічних мігрантів, змушених покидати своїх дітей та літніх батьків? І чому привілейовані європейці воліють цього не помічати?
Попередження щодо змісту: ненормативна лексика
Творча команда:
Режисерська робота: Аполена Рихлікова
Продюсування: Продюсер(к)и — Тереза Горська, Віт Клусак, Філіп Ремунда. Копродюсер(к)и — Ольга Прудʼом Фарж, Жоель Фарж, Петер Керекеш, Анна Мах Руманова
Операторська робота: Ян Шипек
Звук: Мартін Кун
Виробництво та дистрибуція
Hypermarket Film in co-production with Kolam Productions, Kerekes Film, ARTE and Czech television
Режисер/-ка
Аполена Рихлікова
Аполена Рихлікова — чеська режисерка-документалістка, письменниця та журналістка. Закінчила кафедру документалістики факультету кіно та телебачення Академії сценічних мистецтв у Празі (FAMU), де нині викладає. До 2023 року працювала в онлайн-виданні Alarm, є постійною авторкою низки чеських ЗМІ та коментаторкою громадського радіо Czech Radio Plus. Лауреатка численних журналістських відзнак і перша чешка, номінована на престижну Європейську нагороду журналістики в категорії «Публіцистика». У 2024 році стала однією з головних редакторок медіапроєкту Page404. У кінематографічній діяльності зосереджується на соціально критичній документалістиці. Її фільм «Межі праці» здобув нагороду як найкращий чеський документальний фільм, а також приз глядацьких симпатій на Міжнародному фестивалі документального кіно Ji.hlava у 2017 році. Окрім того, стрічку відзначено премією чеських кінокритиків Mimo Kino. Є співавторкою кількох книжок.Вибрана фільмографія
«Межі Європи» (2024), «Межі праці» (2017) 
