Раді оголосити цьогорічну колекцію фільмів, створену у співпраці з одним із найбільших кінофестивалів Чилі та Латинської Америки – FIDOCS. Даніло Петрович Хоркера, програмер фестивалю FIDOCS та член журі конкурсу DOCU/СВІТ, описав програму, її художнє бачення та коло проблем, які вона порушує. 

У цьому спеціальному фокусі Docudays UA презентує п’ять чилійських документальних фільмів останніх років, які досліджують розмиті межі між пам'яттю, спротивом та інтимними просторами повсякденного життя. Ці роботи, сформовані унікальними мистецькими голосами та локальними контекстами, пропонують глибокі рефлексії про те, як образи – втрачені, уявні чи заборонені – стають інструментами для зцілення, свідчення та трансформації.

Кадр із фільму «Коли хмари ховають тінь»

«Коли хмари ховають тінь» режисера Хосе Луїса Торреса Лейви – стрічка, яка ніколи не буде зняття повністю, стає місцем для медитативного пізнання горя, самотності та ледь помітних зустрічей у найпівденнішому містечку Америки. 

Кадр із фільму «Непевна тінь»

У фільмі «Непевна тінь» режисерка Селеста Рохас Мугіка перетворює колекцію архівних негативів на творчий акт спротиву, в якому батько й донька долають тіні вигнання та травми через чуттєвий діалог між образом та пам'яттю. 

Кадр із фільму «Вогняне місто»

«Вогняне місто» Ніколаса Моліна занурює нас у портове місто Вальпараїсо, де лісові пожежі загрожують природі та життю. Серед цього хаосу волонтерська пожежна бригада переживає внутрішні зміни – відкриває свої лави для жінок і стикається з відставкою досвідченого капітана. 

Кадр із фільму «Ті, кого не люблять»

«Ті, кого не люблять» Тани Гілберт конструює глибокий колективний портрет ув'язнених матерів за допомогою таємних записів із мобільних телефонів – акту радикальної відкритості, який повертає емоції і близькість людям за ґратами. 

Кадр із фільму «Соцреалізм»

Нарешті «Соцреалізм» Рауля Руїса та Валерії Сарм'єнто оживає – через півстоліття після того, як Рауль зафільмував події, що передували перевороту 1973 року. Цей віднайдений та завершений його дружиною Валерією твір пропонує сатиричні й зворушливі роздуми про мрії та розчарування чилійського соціалістичного експерименту, поєднуючи минуле та сьогодення через унікальну кінематографічну форму спротиву.

Разом ці п'ять фільмів розкривають складні шляхи, якими чилійські кінематографіст(к)и вживають документальну мову не лише для спостереження за світом, а й для його переосмислення – нашаровуючи історії, де відсутність стає присутністю, а політичне стикається з глибоко особистим. 

Програму підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Програма не обов'язково відображає позиції Міжнародного фонду «Відродження».

Чільне фото: кадр із фільму «Соцреалізм»