Багаторазовий перегляд важкого матеріалу, тиск дедлайнів фестивальних майданчиків і надзвичайний відбиток роботи з трагедією власної батьківщини — все це має психологічну ціну для документалістів, яку рідко озвучують у індустрійних колах. Ця розмова із кінематографістами та фахівцями у галузі ментального здоров'я покликана відкрити простір для відвертого діалогу про особисту ціну такої роботи: який вигляд має ретравматизація в знімальному та монтажному процесах, які практики самозахисту існують і чи можна займатися документалістикою стало у контексті безперервної боротьби.

Спікер(к)и:
Тетяна Симон, Олександр Білоус, Микола Носок, Аліна Горлова

Модераторка: 
Дар’я Левченко

Дар'я Левченко — культурна менеджерка та фестивальна програмерка. З 2023 року — кураторка програми «Нові таланти» секції PÖFF Shorts Талліннського кінофестивалю «Чорні ночі». Також була програмною координаторкою Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA з 2022 по 2024 рік та розробницею кінопрограм для Центру American Film Institute в Сілвер-Спрінг у США. Нині Дар'я координує проєкти, дотичні до збереження української культурної спадщини, підтримки економічної сталості у секторі культури та розширення міжнародного співробітництва як національна спеціалістка з питань культури у Представництві ЮНЕСКО в Україні. 

Тетяна Симон — українська режисерка, коуч з роботи з актор(к)ами, кастинг-директорка та перша асистентка режисера (1AD). Навчалася режисурі в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, а у 2015 році зняла дебютний короткометражний фільм «Хлам». Працювала над фільмами «Вулкан», «Атлантида», «Клондайк», «Відблиск» та «Редакція». Тетяна очолює напрям інтерв’ювання свідків воєнних злочинів у проєкті «Архів Війни», створеному у 2022 році командами Docudays UA та Infoscope. Під її керівництвом команда зібрала понад 970 унікальних свідчень про російсько-українську війну. Ці матеріали лягли в основу циклу документальних фільмів «Свідки», режисеркою яких є Тетяна: «Свідки. На північ від Києва», «Свідки. Полон вбиває». Також вона є авторкою фільмів для YouTube-каналу «Архіву Війни»: «Херсон. Опір триває», «Мощун: як починалося вторгнення», «Харків: як вистояв театр», «Маріуполь: свідчення тих, хто вижив».

Олександр Білоус — кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Родом із Херсона. У 1998 році закінчив Херсонський педагогічний інститут за спеціальністю «Біологія та практична психологія» й отримав кваліфікацію вчителя біології та шкільного психолога.

Після навчання працював у Херсонському педагогічному університеті, а згодом переїхав до Києва для навчання в аспірантурі КНУ імені Тараса Шевченка, де продовжує працювати й досі.

Наукові інтереси охоплюють екологічну психологію, психологію мистецтва та усну історію. Бере участь у соціальних проєктах і періодично з’являється в телеефірах та подкастах як експерт із психології.

Микола Носок — режисер-документаліст. Родом із Коростишева, живе та працює у Києві. З 2016 року є головним режисером у медіа Ukraïner. Висвітлює такі теми: українська ідентичність, цінність пам'яті, дім, російсько-українська війна та інші. У 2022 році документальний серіал «Деокупація» номінували на Національну премію імені Тараса Шевченка. У 2024 році Микола зняв повнометражний документальний фільм «Кипарис», що демонструвався на різних міжнародних кінофестивалях та отримав нагороди на Карпатському міжнародному кінофестивалі та Польському кінофестивалі «Україна».

Аліна Горлова — українська документалістка, продюсерка та візуальна художниця. Народилася та виросла в Україні. Аліна закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого та здобула ступінь магістра за напрямом Artists’ Film and Moving Image в університеті Голдсмітс у Лондоні. Її роботи досліджують наслідки війни та травми/ПТСР. Серед останніх проєктів — «Явних проявів немає» (2018) та «Цей дощ ніколи не скінчиться» (2020). Її новий повнометражний документальний фільм «Militantropos» (2025), знятий у співрежисурі, був відібраний до програми Directors’ Fortnight Каннського кінофестивалю 2025 року. Її роботи отримали численні нагороди міжнародних кінофестивалів, зокрема IDFA, goEast, Beldocs, Docudays UA, DOK Leipzig, Festival dei Popoli та інших. Вона також є лауреаткою премії «Золота Дзиґа» Української кіноакадемії за найкращий документальний фільм та найкращий монтаж.

Вона є лауреаткою премії Women in Arts, має звання заслуженої діячки мистецтв України. Нагороджена відзнакою імені Фелікса Соболева за внесок в українське документальне кіно. Також відзначена премією Богдана Хмельницького Міністерства оборони України за висвітлення війни у мистецьких творах та нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

З 2013 року вона є співзасновницею незалежної продакшн-компанії ТОВ «Табор» і спродюсувала кілька фільмів, зокрема документальну стрічку «Фрагменти льоду» (2024). Аліна займається освітніми проєктами та є лекторкою у SKVOT.