Дисклеймер: ця подія є частиною спецпрограми «Деконструкції», що започаткована й відбувається за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту FILMDECO у консорціумі з двома європейськими кінофестивалями — One World (Словаччина) та Verzió (Угорщина) — з метою критичного осмислення спадку колоніальних політик у Центральній та Східній Європі.
Бурхливий розвиток документального кіно у післячорнобильський період був спробою повернутися до реальності і показати її поза рамками офіційних ідеологічних кліше. Водночас у другій половині 1980-х і в 1990-х роках відбулося становлення української соціології в її сучасному розумінні — з її перетворенням на повноцінну емпіричну науку, яка вивчає суспільство поза догмами тоталітарного «істмату». Ці два процеси емпіричного вивчення суспільства відбувалися незалежно один від одного, але були скеровані спільною пізнавальною спонукою — прагненням повернутися до реальності, зрозуміти та пояснити її. Соціологія і кінодокументалістика здійснювали це кожна своїми аналітичними засобами, але в прагненні до спільної цілі відображали переломну епоху кінця ХХ століття.
У рамках нашого заходу спробуємо поглянути на цей несподіваний паралелізм кінодокументалістики та соціологічної науки як на практики звільнення від тоталітарних кліше та вивчення соціальних процесів у суперечливих контекстах пізнього СРСР і становлення незалежної української державності.
Подію розроблено у партнерстві з освітньою агенцією «Локус—».
Спікер(к)и:
Альона Пензій, Євген Головаха, Юрій Терещенко
Модератор:
Володимир Шелухін
Володимир Шелухін — соціолог, есеїст, викладач освітньої агенції «Локус», доцент факультету соціальних наук Київської школи економіки. Був співзасновником соціологічного часопису «СВОЄ», у різний час писав для «Української правди», газети «День», журналу «Критика» тощо, був редактором порталу «ЛітАкцент» (2018–2019). Нині його ключова царина — історія української соціології та зв'язок ранньої соціології із мистецтвом і літературою.
Альона Пензій — керівниця Кіноархіву Довженко-Центру, кінокритикиня та кураторка кіно- й виставкових проєктів.
З 2018 року працює в Довженко-Центрі, досліджуючи історію українського неігрового кіно, зокрема анімації. Кураторка ретроспектив українського кіно на міжнародних і національних майданчиках. У 2022–2024 роках була співкураторкою кінопрограм у Центрі сучасної культури в Дніпрі (DCCC). Співкурувала виставками «Річка кричала, вила, як поранений звір» та «У грандіознім сонцетанці в космічнім клекоті тортур» у межах Київської бієнале у 2023 та 2025 роках. Учасниця Тбіліського архітектурного бієнале 2024 року. Членкиня правління Національної премії кінокритиків KINOKOLO. Як кінокритикиня пише для LB.ua, «Української правди» та інших медіа.
Євген Головаха — доктор філософських наук, директор Інституту соціології НАН України. Був членом Комітету політичної соціалізації й політичного навчання Міжнародної асоціації політичних наук, Європейської асоціації експериментальної соціальної психології та Американської асоціації досліджень особистості й соціальної психології. Розробив психолого-соціологічну інтерпретацію масового психологічного явища — соціальної амбівалентності українського суспільства.
Юрій Терещенко — режисер документального кіно і представник української школи кінодокументалістики середнього покоління. Зняв понад 40 хронікально-документальних стрічок. Викладає на кафедрі режисури телебачення КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого.
Фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать виключно автору/-ці (автор(к)ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає гранти, не несуть за них відповідальності.
