Чи може людина повернутися до нормального життя після того, як її надламала війна?
Невидимі травми, спричинені війною, відштовхують ветерана Сергія від родини. Досі обтяжений відповідальністю за втрачені життя на війні, він намагається відновити стосунки з дружиною Надією та їхніми трьома синами – Сашком (11), Артемом (8) і Нікітою (3).
Фільм неочікувано змінює траєкторію, коли Сергій повертає камеру на саму режисерку. Ця зміна ролей створює простір для відкритого діалогу про любов та людські стосунки, оскільки режисерка ділиться власним досвідом розриву з іншим українським ветераном війни. Довіра та емпатія між головним героєм і режисеркою не лише допомагають висловити емоційні втрати від війни, але й дають надію на цілющий потенціал документального кіно.
Творча команда:
Сценарій: Леся Дяк
Операторська робота: Леся Дяк
Звук: Себастьян Земле
Музика: Маргарита Кулічова
Виробництво:
Контактна особа:
Фестивалі
Світова прем'єра фільму відбулася на Сараєвському міжнародному кінофестивалі (Документальний конкурс, 2024), Міжнародний кінофестиваль Doclisboa (спеціальна відзнака за найкращий дебютний повнометражний фільм: Премія NEW TALENT TVCINE CHANNELS, 2024), Міжнародний кінофестиваль у Дармсалі (2024), Міжнародний фестиваль документального кіно Fipadoc (2025), Doc Fortnight — щорічний міжнародний фестиваль неігрового кіно Музею сучасного мистецтва MoMA у Нью-Йорку, (2025), Artdocfest у Ризі (2025), FIGRA — Міжнародний фестиваль актуального репортажу та соціальної документалістики (2025), Міжнародний фестиваль документального кіно Millenium (2025), Міжнародний фестиваль документального кіно ZagrebDox (2025), Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини One World Romania (2025), Міжнародний фестиваль документального кіно Docaviv (2025)
