Український режисер стає медиком-добровольцем. Пліч-о-пліч із нідерландським волонтером він бачить, як кожна смерть не лише змінює його, а й поглиблює розрив між світом, в якому він існує, і комфортним світом, до якого прагне достукатися.
Сергій — український режисер, який готував свій дебютний художній фільм — аж доки війна не перетворила його на медика й документаліста. Тепер він знімає реальних людей на передовій — евакуації, порятунки, смерті. Його голос залишається за кадром — через щоденникові записи, рефлексії й поїздки до Європи, де він представляє фільм на фестивалях. Що глибше він занурюється в ці два світи, то помітнішим стає розлам поміж ними. Назва фільму стає буквальною: кожна втрата відбирає частину самого автора.
Це не звичайне кіно про війну — тут немає бойових сцен. Це фільм про людину, розірвану між війною та фестивальним ринком. Про того, хто рятує поранених, але водночас шукає мову, щоб достукатися до світу, який більше не хоче слухати. Фінал залишається відкритим: закінчивши зміну, режисер рушає в дорогу. А ті, кого залишає — живі й назавжди замовклі — повільно зникають у дзеркалі заднього виду.
Пітчинг на Варшавському кінофестивалі, пітчинг на Берлінському кінофестивалі, пітчинг на Краківському кінофестивалі
Подай свій проєкт до каталогу
