З Україною в серці.
Мстислава знало пів-Києва. У 91-му здобуття Незалежності так його захопило, що він відростив козацькі вуса і пішов на вулицю співати про Україну. Він кричав свої пісні понад 20 років. Співав погано, але щиро. У тих піснях вороги України гинули у страшних муках. Мстислав був погано пристосований, незахищений і щирий. Щиро вважав Христа гомосексуалом. Щиро міг запропонувати потрахатися. Отримував копійки від перехожих, погрози й образи — від ментів та люмпенів. У вільний від «роботи» час пиячив, читав і шастав. Дивився «Квартал 95». Брав участь у конкурсах патріотичної пісні. Подорожував Україною і мріяв знятися у кіно. Коли він помер, виявилось, що це все була не шизофренія, — а краса і правда.
Подай свій проєкт до каталогу
