Фільм слідує за ходою чи не єдиної у світі заробітчанської прощі – 10-денного пішого паломництва із Самбора до Зарваниці, присвяченого і організованого українськими трудовими мігрантами та їхніми сім'ями. Під час ходи і спільних молитов паломники не лише отримують благодать, але і мають змогу поділитися своїм досвідом за кордоном та возз'єднатися з відчуженими за роки міграції сім'ями. Вони намагаються подолати нищівні стереотипи та почуття провини за міграцію. В умовах повної зневіри до держави церква постає хоча й суперечливим, та мало не єдиним рушієм соціального і політичного спротиву.
Олена Федюк виросла в Івано-Франківську, але останні 15 років лишається вірною своєму професійному інтересові – дослідженням ґендерних міграційних потоків за кордоном. Має докторський ступінь із соціальної антропології, наразі працює як дослідниця у Глазго. 2012 року почала знімати фільми, намагаючись подолати міждисциплінарні бар'єри та передати гумор і суперечності міграційних історій. Її фільми не про міграцію як таку, а радше про складні людські емоційні та географічні подорожі.
Ольжин італійський щоденник (2015)
