Фільм «Батьківщина – це простір у часі» збирає докупи уламки біографій родини, розділеної наприкінці ХІХ і протягом ХХ століття. Це історії людей, які випадково знайшли одне одного, лише щоб втратити. Тепер починають зникати і їхні нащадки – діти і внуки. Фільм про висловлювання і мовчання, перше кохання і втрачене щастя. Батьки й матері, сини і брати, любовні інтриги, біль і радість на тлі історичних змін переплітаються між собою і позначені духом свого часу. Колаж із зображень, звуків, листів, щоденників, нотаток, голосів, фрагментів часу і простору.
Томас Гайзе народився 1955 року в Берліні. Закінчив Академію кіно і телебачення у Потсдамі-Бабельсберзі. Здобув магістерський ступінь Берлінської академії красних мистецтв. Із 1983 року працював незалежним сценаристом і режисером у царинах театру, аудіоспектаклів і документалістики. За часів НДР усі його документальні роботи були заборонені, знищені чи конфісковані.
До 1997 року був учасником театру «Берлінський ансамбль», де був співрежисером низки постановок. У 2007–2013 роках викладав кіно та медіамистецтво в Університеті мистецтв і дизайну Карлсруе. Із 2013 року проводить заняття з мистецтва й кіно в Академії красних мистецтв Відня. Із 2018 року – директор секції кіно та медіамистецтв Академії мистецтв Берліна-Бранденбурга, Німеччина.
Будинок (1984), Народна поліція (1985), Залізний вік (1991), Барлушке (1997), Мій земляк (2000), Батьківщина (2002), Щасливці (2006), Діти, із плином часу (2008), Матеріал (2009), Сонячна система (2011), Стан (2012), Наслідок (2012), Батьківщина – це простір у часі (2019)
