Ґодар звертається до боснійського конфлікту початку 1990-х. Ми знову і знову дивимося на фотознімок. Він зернистий та нечіткий. Ми бачимо двох солдатів посеред дороги: в одній руці зброя, в іншій – цигарка. Вони йдуть серед загиблих мирних жителів, жертв війни. Солдат націлює гвинтівку на голову жінки і вже готовий до фінального пострілу. «Я вас вітаю, Сараєво» – жалоба митця за майбутнім людства тривалістю дві хвилини та п’ятнадцять секунд, що змушує переосмислити історію переконливіше, ніж будь-яка епічна драма.
Жан-Люк Ґодар (1930, Париж) – французько-швейцарский режисер, що прославився як учасник французької нової хвилі кінця 1950-х та 1960-х років.
На останньому подиху (1960), Жити своїм життям (1962), Маленький солдат (1963), Альфавіль (1965), Чоловіче – жіноче (1966), Тут і завжди (1974), Похвала коханню (2001), Прощавай, мово (2014)
