Жінка читає нотатки оператора, що об’їхав весь світ. У низці листів він розмірковує про місця, які відвідав – Японію, Гвінею-Бісау, Ісландію, Сан-Франциско – та про «Запаморочення» Гічкока. Вишукана медитація про час та пам’ять, втілена у словах і образах.
Кріс Маркер (1921–2012) був французьким режисером та мультимедійним художником, родоначальником жанру кіноесеїстики. Він працював у Парижі журналістом та видав книгу «Чесне серце» (1949). Його першою кінороботою була стрічка «Олімпія 52» (1952). Після неї разом із Аланом Рене він зняв фільм «Статуї також помирають» (1953), що отримав нагороду Жана Віґо, але спочатку був заборонений за критику французького колоніалізму.
Найвідоміша робота Маркера «Злітна смуга» (1962) – це короткометражний фільм, що майже повністю складається з фотографій. У 1967 році Маркер заснував кіноспільноту SLON, яка створювала фільми на політичні теми, зокрема «Далеко від В’єтнаму» (1967). Останньою роботою Маркера був короткий трейлер про історію кіно, створений на честь 50-ліття Віденського кінофестивалю у 2012 році.
Олімпія 52 (1952), Статуї також помирають (1953), Листи з Сибіру (1957), Злітна смуга (1962), Таємниця Куміко (1965), Посмішка без кота (1977), Без сонця (1982)
