«Кельтська утопія» розповідає історію нової Ірландії та її яскравої музичної сцени, а заразом і постколоніального суспільства, що намагається осмислити власну спадщину — суспільства, де народна музика несе в собі як тягар минулого пригноблення, так і мрію про світле майбутнє.
Відродження ірландської фолк-музики дозволяє митцям, що творять у жанрах панку, хіп-хопу та інших, переосмислити давню традицію й спрямувати її в несподівані напрямки. У «Кельтській утопії» вони подорожують островом, розповідаючи історії та співаючи пісень у спробах зрозуміти своє минуле й зцілити колоніальні травми. За допомогою архівних матеріалів режисери пов’язують теперішнє із непростою історією Ірландії та створюють багатошаровий портрет острова, що звикає до перших ста років часткової незалежності.
Творча команда:
Режисерська робота: Денніс Гарві, Ларс Ловен
Продюсування: Елін Ліллеман Ерікссон
Операторська робота: Тува Бйорк, Джеймі Ґолдрик
Монтаж: Домініка Даубенбюхель
Звук: Томас Янссон
Виробництво
MDEMC
Дистриб'юція:
Нагороди
Міжнародний кінофестиваль у Локарно 2025 («Тиждень критиків» — Гран-прі), Міжнародний кінофестиваль у Лідсі 2025 (приз глядацьких симпатій за найкращий документальний повнометражний фільм), Дні європейського кіно 2026 (найкращий фільм і найкращий музичний фільм).
Режисер/-ка
Денніс Гарві
Денніс Гарві — режисер з Ірландії. Найбільш відомий своїм короткометражним документальним фільмом «Зведення і спалення табору для біженців» (The Building and Burning of a Refugee Camp), 2024, що отримав премію Шведської кіноакадемії Guldbagge як найкращий короткометражний фільм, був названий Французькою кіноакадемією (Les César) одним із найкращих короткометражних фільмів у світі 2024 року та здобув багато інших нагород. Перший повнометражний фільм Гарві «Мені треба їхати» (I Must Away), 2023, — це калейдоскопічне есе про рух, що знімалося сім років у шести країнах. «Кельтська утопія» (Celtic Utopia), 2025, — його другий повнометражний фільм.Вибрана фільмографія
«Кельтська утопія» (2025), «Мені треба їхати» (2023) 
Режисер/-ка
Ларс Ловен
Ларс Ловен — режисер документального кіно, журналіст і продюсер радіодокументалістики. Режисер повнометражного документального фільму «Фонко» (Fonco), 2016, присвяченого сучасній музичній сцені в кількох африканських містах — її виникненню в боротьбі з колоніалізмом та звʼязку зі стрімкими суспільними змінами. Фільм був показаний у кінотеатрах і демонструвався на фестивалях у більш ніж 40 країнах світу. «Кельтська утопія» (2025) — його другий повнометражний фільм.Вибрана фільмографія
«Кельтська утопія» (2025), «Фонко» (2016) 
