Колективний жіночий портрет, створений під час заготівлі дров. Важка праця не така вже й страшна в хорошій компанії — за розмовами про життя, смерть, самотність і чоловіків, а також під час критики «гласності», приправленої народним гумором.
Фільм оцифрований з 35-мм позитивної плівки на сканері Blackmagic Cintel Scanner у 2026 році Кінолабораторією Довженко-Центру у співпраці з ГО «Докудейз» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Творча команда:
Режисерська робота: Хаджи-Мурад Мамедов
Виробництво
Ukrainian Studio of Chronicle and Documentary Films / Українська студія хронікально-документальних фільмів
Режисер/-ка
Хаджи-Мурад Мамедов
Хаджи-Мурад Мамедов— український режисер та оператор документальних фільмів. Народився 3 квітня 1939 року в місті Цхінвалі (Сакартвело). З 1960-х років працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів та студії «Укркінохроніка». Серед його робіт: «У неділю рано» (1987; приз «Золотий дракон», Польща, 1988), «Рана», «Зона» (1988), «Розірвання договору» (1991), «Хто хоче війни?», «Українці. Ми врятовані» (1992), «Один день» (1993), «Вчора, сьогодні, вічно» (1996), «Ми любові не бачили — не війна, так горе» (1997), «Вулиця мого життя» (1999, відео), «Більше ніж кіно… Єжи Кавалерович» (2002) та інші.
