Стрічка розповідає про долі кримських татар, які повернулися на батьківщину через пів століття після насильницької депортації сталінським режимом 18 травня 1944 року. В основі фільму — інтерв’ю з активісткою кримськотатарського руху Бесібе Аксаковою. Вона ділиться власним досвідом вигнання та роздумами про те, як у її біографії парадоксально поєдналися статуси «героїні війни» та «ворога народу».
Фільм оцифрований з 35-мм позитивної плівки на сканері Blackmagic Cintel Scanner у 2026 році Кінолабораторією Довженко-Центру у співпраці з ГО «Докудейз» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Творча команда:
Режисерська робота: Рафаїл Нахманович
Виробництво
Ukrainian Studio of Chronicle and Documentary Films / Українська студія хронікально-документальних фільмів
Режисер/-ка
Рафаїл Нахманович
Рафаїл Нахманович (1927–2009) — український режисер-документаліст, заслужений діяч мистецтв УРСР. Із 1954 року працював на студії «Укркінохроніка». У 1966 році його група зафіксувала на плівку несанкціонований мітинг у Бабиному Яру за участю Івана Дзюби та Віктора Некрасова, через що режисер зазнав переслідувань з боку КДБ. Працював у жанрі «кіносповіді», фокусуючись на особистій пам'яті як противазі офіційній радянській пропаганді. Автор понад 30 стрічок, серед яких: «Син солдата» (1962), «Оскарженню підлягає» (1966), «Щоденник старого лікаря» (1981), «Єврейське кладовище» (1989), «Віктор Некрасов на “Свободі” і вдома» (1991) та «Минуле?..» (1995).
