«Немов спіраль» — це діалог між Бейрутом і п’ятьма жінками, трудовими мігрантками-домробітницями, що працюють у межах системи кафали. Виражаючи свою належність до суспільства, що занепадає, голоси жінок прориваються крізь зернисті кадри фільму, щоб викрити відібрану в них свободу та невід’ємну жагу до існування. Їхні спогади танцюють у ритмі пригноблення. Замкнені у спіралі життя, вони злітають, щоб не канути в небуття.
Творча команда:
Режисерська робота: Ламія Шраїбі
Продюсування: Патриція Бержерон, Гассан Фаяд
Операторська робота: Аріан Лоррен
Монтаж: Рене Роберж
Звук: Ламія Шраїбі, Патриція Бержерон
Виробництво
Нагороди
Festival Filministes (Монреаль) — найкращий сценарій документального фільму;
Mizna Arab Film Festival (Міннеаполіс—Сент-Пол) — найкращий короткометражний фільм;
Arab Film Festival (Сан-Франциско) — найкращий короткометражний документальний фільм
Режисер/-ка
Ламія Шраїбі
Ламія Шраїбі — франко-марокканська режисерка, проживає в Монреалі. Особливо цікавиться темами соціальної справедливості, ідентичності, родини й території. Також працює з питаннями, що повʼязані з мовою тіла та соціальним мистецтвом. У фокусі її робіт — людина. Активну та чуйну позиції в ній сформували, зокрема, освіта в галузі соціальних наук (Сорбонна, Париж) і документального кіно (INIS, Монреаль). Творчість Шраїбі натхненна роздумами про власну ідентичність, досвідом міграції та подорожами й ґрунтується на часі та довірі, вибудуваній із героями/-їнями. Усе кіно мисткині — поетичне й націлене на те, щоб дати голос забутим людям із різних середовищ.Вибрана фільмографія
«Немов спіраль» (2024), «Цирк» (2024), «Статус-кво» (2020), «Голоси Амазонії» (2015)
