Онлайн-перформанс; mixed web; 2020
Робота експонується як відеодокументація
Щоб підтримати контакти одне з одним і продовжити художню діяльність у час локдауна та самоізоляції, учасники й учасниці Photinus studio створили простір для перформативних колаборацій, у якому кожен стає частиною спільного «тіла» / колективного персонажа, що приймає будь-які форми — від антропоморфних до інформаційних, відповідно до середовища та завдань.
У цьому перформансі ціллю стала подорож героя — колективного персонажа — до моря. Звертаючись до соціальних практик Йозефа Бойса та технологічних практик Стеларка, у цьому проєкті художники стверджують, що тільки разом, як цілісний соціальний організм, ми можемо зустріти щоденні, несподівані, глобальні виклики. Утрачаючи свою суб’єктність, ми робимо крок до створення загальної групової структури, що стає двигуном змін — просторових, соціальних, культурних.
Автори ідеї та перформери: Євген Арлов, Катерина Борсук, Михайло Вибодовський, Анна Івченко, Влад Кононок, Макс Нікіфоров, Олександр Резніков, Олександр Сіроус, Ігор Соколов, Данило Сябро, Дмитро Тентюк.
Над ідеєю також працювали: Євген Свистун, Таіра Умарова. 
Відеоінсталяція; генеративне відео, LED-екрани, система датчиків; 2021
Основа проєкту — принцип взаємодії організмів із зовнішнім світом, коли кожен подразник може стати опосередкованим тригером для психологічних та фізичних змін. Цей прихований вплив автор реалізує через неявну для глядачів/-ок інтерактивність. Мимоволі взаємодіючи з розташованими в інсталяції датчиками, вони генерують відеозображення абстрактного образу-організму, замикаючи систему, до якої звертається автор («мозок — нервова мережа — рецептори — подразники»), і стаючи «агентами» зовнішнього світу, який формує та змінює умовних нас.
Відеоінсталяція; генеративне відео, звукові датчики, LED-екрани; 2021
Ця робота є продовженням довгострокового проєкту «Точка біфуркації», де автор звертається до однієї з найбільш абстрактних форм розвитку культури — формування символу. У проєкті символ постає у результаті еволюції та взаємодії персонажів, створених шляхом застосування нейромережі.
На виставці тригером для появи персонажів стануть глядачі та глядачки. «Створюючи» мережу віртуального суспільства, вони можуть спостерігати, як сталі культурні коди та принципи соціальної взаємодії трансформуються й набувають нового типу розвитку у віртуальному світі.
Аудіовізуальна інсталяція; онлайн-відео, двоканальний саунд, контролер; 2021
Ритм серця інтерпретується як аудіовізуальна система, зміни в якій — за аналогією з хворобою — ведуть до дисгармонії та порушення композиції. Збій системи відбувається машинально, з плином часу. Водночас спостерігачі/-ки можуть впливати на систему за допомогою контролера, подібно до того, як у реальному житті ми впливаємо на своє здоров’я. Відновити правильний хід і ритм «серця» можна, натиснувши на кнопку «SYNC» — тим самим синхронізуючи реальні та еталонні коливання системи.
Ця робота — погляд на розширення медій медицини та музики, а також ствердження права на здоров’я кожної людини, уможливлені досягненнями науки.
«Тендітна дівчинка! Не кантувати!», артгрупа SVITER
Відеоінсталяція; монтажний алгоритм, генеративне відео, фільми кіностудії «Київнаукфільм»; 2016–2021
Основа проєкту — створений художниками монтажний алгоритм. Робочий матеріал — група відібраних одножанрових фільмів. Одножанровість, що передбачає спільну конструкцію, дозволяє «розбити» ці фільми на фрагменти з тотожною сюжетною дією. Послідовно збираючи історію із цих фрагментів, монтажний алгоритм щоразу створює відео з незмінним сюжетом і структурою та візуальною варіативністю.
Авторами та розробниками виставки та проєктів також є: Михайло Вибодовский, Євген Арлов, Ігор Соколов, Дмитро Тентюк.
