Кордони між видимим і невидимим, чутним і нечутним розмиваються у фільмах цього литовського режисера. Унікальні роботи Аудрюса Стоніса та його поетичну інтерпретацію реальності оцінили як члени Європейської кіноакадемії, віддавши премію «Фелікс» його фільмові «Земля сліпих», так і глядачі Docudays UA, яким запам'ятався «Рамін» з нашого торішнього конкурсу.
Аудрюс Стоніс не тільки увійшов до журі конкурсу DOCU/ЖИТТЯ нашого фестивалю, він також проведе майстер-клас і представить власну міні-ретроспективу - буде показано його накращі картини, що характеризують творчий шлях режисера. Від «Землі сліпих» 1992-го року до «Дзвону» 2007-го.
Звичне переказування фабули й опис персонажів « Землі сліпих» нічого не скажуть про цей фільм. Адже він являє собою унікальне поєднання зображення й звуку, що підштовхує глядача до краю світу, який ми здатні осягнути органами чуття. Кордони між видимим і невидимим, чутним і нечутним розмиваються. Атмосфера, звуки й люди фільму запрошують глядача зупинитись, прислухатися і на певний час стати частиною іншого, закритого світу. Нагорода Європейської кіноакадеміїза найкращий європейський документальний фільм; приз за найкращий експериментальний фільм на МКФ в Оберхаузені; приз МКФ Mediawave; приз за найкращу операторську роботу на Міжнародному фестивалі фільмів про любов у Монсі; МКФ у Локарно.
Героїні фільму « Одна» благодійники допомагають спілкуватися з ув'язненими батьками. Фільм розповідає про неймовірну здатність кіно створювати реальність внутрішнього світу людини. А також про шлях до цієї реальності, що звеличує. Шляхи дівчинки, її симвочолого товариша і живого дерева мають прямий зв’язок із поетикою казок. Приз глядацьких симпатій на МКФ Visionsdu Réel МКФ; спеціальний приз на МКФ Mediawave; гран-прі на Міжнародному фестивалі нового кіно в Спліті; спеціальна відзнакана Барселонському фестивалі незалежного кіно; нагорода року від Литовської спілкикінематографістів; нагорода Kodak Vision на МКФ Arsenals.
«Тугу викликає не лише смерть, яка ставить нас перед Вічністю, а й життя, що ставить нас перед часом», – писав російський філософ Ніколай Бердяєв. Аудрюс Стоніс узяв ці слова за епіграф до свого фільму «Уку Укай». Це такий собі візуально-медитативний есей, що зображує літніх людей, які займаються, зокрема, медитацією та груповою сміхотерапією. Режисер досліджує фізичне існування людини, складаючи захопливу мозаїку з естетських, витончених кадрів і при цьому не додаючи жодного коментаря. Рівновага між тілесним і духовним є запорукою того, що старість не перетвориться на болісне очікування останнього подиху. «Уку Укай» просить глядача не зрозуміти, а радше налаштуватися на одну хвилю зі звуками й зображеннями. Це душевна гімнастика: тіла біжать, дихають, руки тягнуться вперед, бо хочуть, а не тому, що повинні. Зображення тремтять, звуки відлунюють – і глядачі стають частиною стрічки. Вдих, видих. «Золотий Мікельді» на МКФ у Більбао; IDFA; найкращий короткометражнийфільм на Art Film Fest МКФ; нагорода Лоренцо ді Медічі на МКДФ Festival dei Popoli; МКФ у Карлових Варах.
Стрічка « Дзвін» присвячена дослідженню легенди. Історичні згадки свідчать, що 300 років тому, під час польсько-шведської війни було знято дзвін із церкви в литовському місті Плателяй. Його саме переносили замерзлим озером, коли біля Замкового острова лід проломився, і дзвін потонув. Через 100 років граф Шуазьоль організував підводну експедицію. Кажуть, дзвін тоді знайшли, але за невідомих обставин він знову пішов на дно. Також подейкують, що з глибин озера долинає спів плателяйського дзвона. Влітку 2006 року знімальна група разом із командою дайверів організувала експедицію, щоб таки знайти затонулу святиню... МКДФ Festival dei Popolі; КФ Crossing Europe у Лінці; МКФ Tertio Millennio Film Fest.
Не пропустіть можливість переглянути фільми майстра на великому екрані - 23 березня о 20:30 та 26 березня о 16:30 в Синій залі Будинку кіно.
