Прокат DOCU/ХІТ українськими містами почався із шаленим ритмом у Києві й закінчився просто неба на півдні країни – в Одесі та Херсоні. Сім міст, вісім кінозалів і тисячі глядачів.
Власне, чотири документальні фільми, які увійшли до програми, – це чотири хітові історії про звичайних людей, які прагнуть змін. Про те, як пройшла мандрівка DOCU/ХІТ по Україні й чому документальне кіно має завойовувати широкі екрани, – читайте в нашому блозі.
Показ та обговорення фільму «Українські шерифи» Романа Бондарчука у кінотеатрі «Жовтень» в Києві (Фото Наталки Дяченко)
Дар'я Аверченко
продюсерка фільму «Українські шерифи»
На прем'єрі «Українських шерифів» у рідному Херсоні ми хвилювалися. Удома показувати завжди важче. Та й глядачі добре знають місцеве життя й порядки. Після перегляду вони жваво цікавилися тим, що побачили на екрані. Казали, що фільм перевернув їхнє уявлення про документальне кіно й що тепер є бажання ходити більше та знати більше про свою країну й увесь світ. А це саме те, що хотілося почути.
DOCU/ХІТ в Херсоні. Світлана Смаль, голова Організаційного комітету Docudays UA, представляє героїв фільму «Українські шерифи» - Віктора Кривобородько та Володимира Рудьковського (Фото: Ірина Паршина)
Ми почали спокушати глядачів непростим кіно й маємо намір розпалити справжню жагу знань наступним випуском DOCU/ХІТа. Однак найсильніше я відчула важливість проекту, коли ми виходили із зали разом із сотнею глядачів, а після нас у зал зайшло лише двоє. Наступним був показ голлівудського кіно «Пригоди Барбі».
Зелений театр перед показом фільму Віталія Манського «У променях сонця» в Одесі (Фото: Івана Страхова)
Ольга Сідорушкіна
кураторка кіносекції Зеленого театру
Близько півтисячі глядачів на перегляді документального кіно для Одеси – справді прорив! Раніше важко було уявити, що хтось, окрім групи зацікавлених самим фільмом чи його темою, збереться подивитися, наприклад, стрічки про засновників Ґрінпіс чи про мешканців села в Херсонській області. Звісно, фаворитом у глядачів стала гучна стрічка Віталія Манського, але мій особистий номер один – «Як змінити світ» Джеррі Ротвелла. Погляд і на знаменитий рух, і на людські стосунки всередині колективу зробив його багатошаровим. Саме таке документальне кіно мені б хотілося бачити на великих екранах.
Мені здається, що, як і у випадку із Зеленим театром в Одесі, треба робити покази в місцях, де перетинаються різні люди, які загалом цікавляться культурними подіями. Саме тут вони можуть уперше відкрити для себе документальне кіно. І це, безперечно, крок до збільшення аудиторії.
Показ фільму «У променях сонця» Віталія Манського у кінотеатрі «Жовтень» в Києві (Фото Наталки Дяченко)
Вікторія Лещенко
програмна координаторка Docudays UA
У Європі, коли ти отримуєш фінансування на свій документальний фільм, потенційно вже маєш кошти на дистриб'юцію. Інвестор зацікавлений у тому, щоб не лише вкласти гроші в проект, а й просувати його потім. У цьому і є основна відмінність розвитку документальної кіноіндустрії в Європі та в нас. В Україні інвестують рідко, а отримувати гроші від прокату хочуть усі.
Особисто я не маю бар'єрів щодо того, що ось цей документальний фільм може бути показаний на екрані в кінотеарі, а цей – ні. Як на мене, головне зараз проводити освітньо-інформаційну кампанію з кінотеатрами, аби боротися з їхніми страхами й пересторогами щодо прокату документального кіно.
Головний герой фільму «Майже святий» Стіва Гувера, Геннадій Мохненко, на обговоренні у кінотеатрі «Пермога» у Маріуполі (Фото Галини Балабанової)
Йош
кураторка кінопоказів у Львівському палаці мистецтв
Кіно, чи то голлівудський блокбастер, чи соціальна драма, – це не набір приємних сцен або вражаюча неймовірна оповідь. Кіно – це цілісний мистецький твір, завдання якого – катарсис. Режисери неігрового кіно знають це краще за інших. Тільки правда, тільки реальна драма й справжні відчуття. Але ж що нам іще треба?
Показ фільму «Майже святий» Стіва Гувера у Львові (Фото Романа Майданюка)
І фільми з DOCU/ХІТ такого спрямування вгамовують спрагу за таємницями життя інших, викривають соціальні феномени й стають джерелами для подальших розвідок. А тому й привертають увагу.
На світлині: DOCU/ХІТ в Одесі. Показ фільму Віталія Манського «У променях сонця» у Зеленому театрі (Фото: Івана Страхова)
