Beldocs: від музики до кіно

20 травня 2019

Червоний оксамит, нагороди українським проектам і музика навкруги... Керівниця індустрійної платформи та програмна координаторка Docudays UA Дар’я Бассель ділиться атмосферою документального фестивалю в столиці Сербії.

 

Beldocs – міжнародний кінофестиваль документального кіно в Сербії, Белграді. Фестивалю вже 12 років, але, здається, українці цьогоріч потрапили сюди вперше. Зате одразу всією делегацією! Джема Озтюфекчі, голову індустріальної платформи фестивалю, я запросила цього року на Docudays UA після знайомства на IDFA. Побувавши на Ukrainian Doc Preview і B2B Doc, він відібрав 6 українських проектів для участі в індустріальній програмі Белдокса. Вибір, як виявилося, був правильним, адже в підсумку два українські проекти отримали призи. Новий документальний фільм Семена Мозгового «Сіль з Боневілля» отримав Beldocs In Progress East Silver Caravan Festival Distribution award, а проект Ірини Стеценко про чудових Dakh Daughters «Рози. Фрік-кабаре» відвіз з Белграда одразу дві нагороди (від Current Time TV та Full Image Post-production award на 4000 євро).

 

 

Beldocs – невеликий, але затишний фестиваль. Удень індустрійна тусовка «живе» у місцевому будинку культури (по дорозі на пітчинг можна підслухати, як музиканти налаштовують інструменти) і в білих кам'яних залах кіноархіву, а вечорами всі перекочовують у затишні бари, іноді із живою місцевою музикою, яку тут охоче виконують у всіх туристичних місцях.

 

 

У програмі фестивалю – фільм про Олега Сенцова «Процес». Зустрічаю Аскольда Курова, він розповідає, що, окрім показу, запланована ще й дискусія. Тим часом вулиці Сербії киплять протестами й демонстраціями проти чинного президента.

 

 

Один із «хайлайтів» програми – ретроспектива японця Казуо Хара (Kazuo Hara). Еррол Морріс назвав його «одним з невідкритих геніїв документального кіно». Випадково заходжу на сайт Нью-йоркського музею МоМА й бачу, що майже паралельно його ретроспективу показують і там. Представляти буде, до речі, Майкл Мур. Ну а поки-що японського співака маргіналів можна зловити на белградських вулицях.

 

 

Узагалі, Белград – місце доволі дивне та виразне. Перше, що б'є навіть не в очі, а в ніс: тут курять на кожному кроці. Усі коридори завжди трохи в диму. Чимось це місце нагадує мені 90-ті, можливо, через явну любов белградців до червоного оксамиту, килимів і золота й водночас – до завзятих латинських танців (знову-таки – у клубах сигаретного диму). А можливо, через до смішного довгі черги в Старбакс у центрі міста (колись у нас такі стояли в перший Макдональдс). При цьому частина центральних вулиць перерита, немов після бомбардування, а кращі бари ховаються в переходах під безіменними дверима.

 

Текст та фото: Дар'я Бассель

17 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020
За лаштунками Національного художнього музею
Новини
За лаштунками Національного художнього музею
Про новий фільм Андрія Загданського на Docudays UA
Новини
«Розділові Наживо» на Docudays UA
Новини
«Розділові Наживо» на Docudays UA
Новини
Пусте насилля: фільм «Воєнний фотограф» про Джеймса Нахтвея
Новини
Пусте насилля: фільм «Воєнний фотограф» про Джеймса Нахтвея
Новини
Історії, що хвилюють: гід правозахисною програмою RIGHTS NOW!
Новини
Історії, що хвилюють: гід правозахисною програмою RIGHTS NOW!
Новини
Просто діти: історії з усього світу
Новини
Просто діти: історії з усього світу
Про програму для дітей та дорослих DOCU/ДІТИ
Новини
У передчутті нового кіно: зустрічайте проєкти Ukrainian Doc Preview
DOCU/ПРО
У передчутті нового кіно: зустрічайте проєкти Ukrainian Doc Preview
DOCU/ПРО
DOCU/ХІТИ: коли є любов
Новини
DOCU/ХІТИ: коли є любов
Новини
Які пригоди для дітей готує DOC/САДОК?
Новини
Які пригоди для дітей готує DOC/САДОК?
Новини