Цьогорічний фільм-закриття ставить крапку у будь-якій темі – головна героїня стрічки «Хороша смерть» Жанетт зважується на евтаназію. Про фільм розмірковує кінокритикиня Наталя Серебрякова.
Стрічку можна переглянути на docuspace.org до 10-го травня включно.
Словацький режисер Томаш Крупа займається виключно документалістикою і не тримається якоїсь одної теми. У 2012-му він зняв фільм «Випускники» про те, як молоді люди після вишів шукають роботу і влаштовують життя. Через три роки він створив серію з довгочасного телевізійного серіалу «13 палата» про словацького актора і політика Мілана Княжко. Той роком раніше брав участь у президентських виборах як кандидат.
Останній на сьогодні фільм Томаша, «Хороша смерть», побував у прокаті у Чехії і Словаччині, мав телевізійну прем’єру. Починається стрічка з того, що не дуже літня жінка прокидається на квітчастих простирадлах у просторому будинку. У неї гарні дерев’яні меблі, безліч світлин на комоді, домробітниця, яка пилососить килими, а будівля оточена садом з альтанками і теплицями. Але 72-річна Жанетт готується полишити свій будинок.
У неї невиліковна хвороба, яка змушує жінку пересуватися на милицях до поштової скриньки у дворі, а потім шкандибати назад із газетою в зубах. Жанетт пам’ятає, як довго і болісно помирала її мати від недіагностованої тоді м’язової дистрофії, і прийняла для себе рішення: вона більше не страждатиме в очікуванні, поки сили покинуть її.
Трагічна історія має, втім, і терапевтичний ефект: режисер показує вольову людину, яка добровільно розлучається з життям, і на екрані це не виглядає травматично. Дії Жанетт настільки раціональні, вона так впевнена у своєму рішенні піти, що трагедія сама по собі нівелюється. Час від часу документальний кінематограф наближається до смерті, і зокрема можна згадати картину «Пані Фан» китайського режисера Ван Біна. Однак останній стежив за реакцією рідних і близьких вмираючої. А Томаш Крупа зобразив свободу вибору в екзистенціальній площині. І можна скільки завгодно розмірковувати про моральність евтаназії (з грецької «хороша смерть»), але кожна людина, напевно, гідна піти з цього світу у спокої.
