Огляд програми

Трубадури кіно: Шотландія і Україна

19 березня 2021

У чому цінність аматорського кіно? Як дивитися любительські стрічки? Чим особливий той чи інший фільм? Спеціальна інтерактивна онлайн-програма цьогорічного Docudays UA присвячена аматорській кінематографії двох країн: Шотландії, де «неофіційні» фільми стали важливим культурним феноменом, й України, де дослідницький інтерес до вернакулярного кіно зростає останні декілька років. Програмерка фестивалю Юлія Коваленко розповідає про концепцію програми.

 

Дистанції, що оприявнилися в нашому карантинному житті впродовж останнього року, наново засвідчили наші вразливості: що глобалізованішою є певна сфера, то більші в неї втрати. Скасовані кінофестивалі, зачинені кінотеатри, заморожені кінозйомки — кіноіндустрія по всьому світу виявилася дуже крихкою в нових умовах. Натомість нового потенціалу набули численні партикулярні практики — зокрема вернакулярне кіно.

 

Від коротких роликів у соціальних мережах до осмислених повнометражних фільмів, змонтованих із приватних «карантинних» відеощоденників, — відео- та кіноаматорство стало для нас важливим способом осмислити нові умови повсякдення, справитися з трагічними викликами непростого року, висловити підтримку одні одним. Маленькі камери в наших гаджетах — давно не новинка, але навряд колись раніше ця можливість робити непрофесійні зйомки себе, своїх рідних і своїх сусідів була настільки чуттєвим і потужним способом солідаризації.

 

У жовтні 1960 року Йонас Мекас писав у вступі до своєї традиційної колонки Movie Journal у тижневику The Village Voice, що мала назву «Про трубадурів кіно» (On Film Troubadors): «Скоро робити фільми буде так само легко, як писати вірші, — і майже так само дешево. Їх зможуть робити усі й усюди. Імперія професіоналізму та великих бюджетів хитається». Втім, майже півстоліття потому — що ми знаємо про аматорське кіно?

 

Зазвичай про любительські фільми ми говоримо як про щось, що втрачає цінність поза сімейним або дружнім колом. Чи то щоденникові записи, чи аматорські режисерські роботи — таке кіно здається витісненим на периферію розвинутої індустрії з її професійними освітою та спілками. Натомість саме любительство історично нерідко було свідомим жестом супротиву комерціалізації, політичного протесту, боротьби за свободи, самоідентифікації тощо.

 

Саме такими, незгодними з індустріалізацією кіно, були перші європейські об’єднання кінолюбителів, що почали виникати в середині 1920-х, чи перші фестивалі на кшталт Шотландського аматорського кінофестивалю, започаткованого у 1933-му. З’являлися журнали й книжки з аматорських зйомок, зручні та доступні любительські камери і плівки... Упродовж буремного ХХ століття з його трагедіями ґранд-наративів вернакулярне кіно сформувалося в цікавий феномен, що розповідає про історичні контексти й розширює кіномову не менше за шедеври великих екранів. У цьому сенсі сюжети і способи зйомок в аматорських фільмах нерідко мають вагоміше значення, ніж безпосередні кадри.

 

«Трубадури кіно: Шотландія і Україна» — спеціальна інтерактивна онлайн-програма, яка має на меті, з одного боку, дати слово закоханим у рухомі зображення аматорам, трубадурам, що виспівують кіно і дивляться на повсякденне життя крізь об’єктив камери, а з другого — створити можливість осмислити національні історії ХХ століття крізь призми особистих оповідей. Шотландія уособлює західний світ з його відстоюванням права на приватне життя і погляди, Україна ж несе на собі відбиток тривалого періоду, проведеного у складі Радянського Союзу з його тоталітарним режимом. Перша обраховує свою історію кіноаматорства від першої третини ХХ століття, друга ж фіксує розквіт любительського кіно у шістдесятих, коли на полиці магазинів потрапляє камера «Кварц». Врешті-решт, різні ідеологічні соціокультурні координати обумовлюють відмінні, але по-своєму прекрасні національні аматорські кінематографії.

 

Програма складається з двох підбірок короткометражних документальних стрічок: шотландської та української. Обидві разом охоплюють проміжок від ранніх 1940-х у Шотландії до пізніх 1980-х в Україні, фокусуючись на сутнісних узагальненнях: показові прийоми й елементи для шотландського кіноаматорства, кроки становлення українського автора-любителя — від традиційних щоденникових записів до поетичних висловлювань. Обидві підбірки створено у співпраці Docudays UA із двома запрошеними кураторами: керівником Міського медіаархіву Центру міської історії у Львові Олександром Маханцем і засновницею The Amateur Cinema Studies Network, дослідницею вернакулярного кіно, викладачкою і прокторкою коледжу Клер-гол (Кембриджський університет) Аннамарією Мотреску-Маєс.

 

До кожного з відібраних короткометражних фільмів ми створили інтерактивні субтитри — фахові коментарі від запрошених дослідників, що поглиблюватимуть розуміння стрічки і її контексту. Упродовж перегляду фільмів цієї програми на відеоряді в певні моменти виникатимуть активні мітки — клікабельні зони, які можна ігнорувати або розгортати у текстовий коментар. Коментарі до шотландських фільмів розробили почесна наукова співробітниця Гаддерсфілдського університету й Університету Манчестер Метрополітен Гезер Норріс Ніколсон та викладач академічної підтримки у Лондонському коледжі моди при Лондонському університеті мистецтв Ґрем Спер. Українські фільми оснащені дослідницькими інтерактивними субтитрами від куратора Олександра Маханця, також низка фільмів містить спеціальні аудіокоментарі від авторів плівок.

 

Програма проєкту буде доступна глядачам фестивалю для перегляду на безкоштовній основі без географічних обмежень. Упродовж фестивального тижня з 27 березня по 4 квітня щодня на docuspace.org з’являтимуться нові стрічки з шотландської та української добірок, кожну з яких можна буде подивитися впродовж 48 годин.

 

До програми увійшли:


Ілюстрації та чільне фото: кадри з фільмів «Поява "камеронів"» та «Плівки Ґреґа». 

Програму створено 
за підтримки Британської Ради в Україні та у партнерстві з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

_________

18 Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Українського культурного фонду та Державного агентства України з питань кіно.

 

19 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
25 – 
березня
3
квітня 2022