DOCU/УКРАЇНА в фокусі: Єва Нейман

05 травня 2022

У звʼязку з початком повномасштабної війни, покази фільмів з програми DOCU/УКРАЇНА відбудуться на Краківському кінофестивалі з 29 травня по 5 червня

 

Один з фільмів програми — «Привоз» режисерки Єви Нейман, який документує життя однойменного ринку в Одесі. Кінознавиця Альона Пензій поспілкувалася з Євою Нейман про роботу над фільмом і головний ринок міста до та під час війни.

 

Ви є відомою українською режисеркою ігрового кіно, що вас підштовхнуло зняти документальний фільм? 

 

Чесно кажучи, я дуже люблю працювати у документальному кіно. Мабуть, більше, ніж в ігровому. Тут у мене чомусь легше виходить бути щасливою.  Загалом працювати з документалістикою — це чиста романтика.

 

Суть знімального процесу документального кіно — це пошук зустрічі з сюрпризами. Творці фільму мають усвідомлювати неповторність моменту й постійно бути готовими до імпровізацій. При цьому знімальна група стає частиною тієї реальності, яку хоче зафіксувати. Це можливість познайомитись зі світами, до яких у звичному житті не потрапиш. 

 

В ігрового кіно теж є своя романтика, але вона іншого порядку. Різниця між цими двома романтиками — як між запланованою поїздкою (заброньований готель, екскурсії, квитки, концерти й ресторани) та «відпусткою дикуном» (грошей обмаль, уявлення про комфорт специфічне, ризик, але й свобода, спонтанність й максимальний адреналін).

 

Чи можна сказати, що ринок у вашому фільмі є репрезентацією Одеси або навіть цілого регіону?

 

Так сталося, що всі свої фільми, починаючи зі студентських робіт, я знімала в Одесі. Саме це місто має для мене особливе значення. І ринок «Привоз», безумовно, є його есенцією. Одночасно продавці та продавчині ринку не завжди є одесит(к)ами: люди приїжджають з товаром на «Привоз» зі всіх околиць міста. Тому, так, можна сказати, що «Привоз» є репрезентацією цілого регіону.



Скільки людей було у знімальній команді і як ви працювали зі звуком на такій складній локації?

 

Документальне кіно — це дуже інтимний процес, в якому навіть однієї людини буває забагато. Тому знімальна група була маленька: дві, а іноді три людини. 

 

Ми всі буваємо випадковими свідками тої чи іншої ситуації, інколи фрагменти почутих розмов залишаються в пам’яті назавжди. Та ми намагаємося поводити себе пристойно, якщо не дочули: зазвичай, не перепитуємо, щоб не збентежити співрозмовника/-цю надмірною увагою. Скерований мікрофон — це завжди недоречно. Камера, як це не дивно, є інструментом більш дискретним: оператор/-ка може бути на такій відстані, щоб у людини, навіть якщо вона знає, що на неї дивляться, не виникало відчуття, що до неї лізуть у душу.

 

Тому моя основна ціль полягала в тому, щоб бути випадковим свідком сцен життя, а не знімати інтерв’ю. Такий підхід суттєво ускладнював процес запису звуку. Загалом для мене досі є дивом, що у фільмі він є. Величезна вдячність за це — звукорежисерам та якісному постпродакшену.

 



За яким принципом ви відбирали героїв для фільму?

 

Я фільмувала людей, які мені були симпатичні та цікаві. Когось я знаю давно, з кимось познайомилася під час зйомок. На «Привозі» дуже багато різних красунь, які привертають до себе увагу.

 

На якому етапі роботи над фільмом склалося розуміння його форми?

 

Я дуже сильно хотіла працювати на «Привозі», і водночас моїм головним мотивом під час роботи над цим фільмом було бажання побути щасливою, пожити на повну силу, аби всього було вдосталь. Я готова була до смутку та радощів, нерозкритих таємниць та чужих снів. І так — з ранку до ночі та з літа до наступного літа. 

 

Можна сказати, що структура фільму народилась одночасно з бажанням цей фільм знімати. Але життя завжди багатше, ніж можна передбачити. Тому під час монтажу було чим зайнятися. 



 

Скільки часу було потрібно, щоб до присутності знімальної групи звикли на ринку і перестали на вас реагувати?

 

На ринку дуже багато людей: у когось — яйця, в інших — риба, в охоронця — рація, а в мене — камера. Я ходила туди так само, як і всі на роботу. Загалом люди до моєї праці поставилися з розумінням і ми співпрацювали, як заведено на ринку.

 

Та пам’ятаю одного продавця трусів — на мотузці гойдалися товари, а сам герой дрімав. Відкривши очі, він одразу запитав: «Знімаєш, так? Тобі що, робити немає чого?».

Ви спостерігаєте за тим, як змінилося життя «Привозу» в наш час та чи змінилися якось його функції? 

Сьогодні це найсумніше питання. Ринок «Привоз» у тому вигляді, в якому він зображений у фільмі, вже не існує, адже його реконструювали. Але все одно, це особливе місце з особливою енергією.

 

Зараз, під час війни, ринок продовжує працювати. Дуже сподіваюсь, що скоро я зможу туди знову піти та переконатися, що життя є повнішим, аніж ми припускаємо.  

 

Кадри з фільму «Привоз»

19 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
25 – 
березня
3
квітня 2022
Docudays UA спільно з Deutsche Filmakademie e.V. оголошують прийом за…
Новини
06 липня 2022
Docudays UA спільно з Deutsche Filmakademie e.V. оголошують прийом заявок на стипендійну програму FILMBOOST
Новини
06 липня 2022
Як пройшли індустрійні події Sheffield DocFest?
DOCU/ПРО
06 липня 2022
Як пройшли індустрійні події Sheffield DocFest?
DOCU/ПРО
06 липня 2022
«Пароль: паляниця»: як відбулися покази українських фільмів у Великій…
Новини
30 червня 2022
«Пароль: паляниця»: як відбулися покази українських фільмів у Великій Британії
Новини
30 червня 2022
«Якщо ми зараз дивимося на себе новими очима, то це і є вирішальний е…
Інтерв'ю
27 червня 2022
«Якщо ми зараз дивимося на себе новими очима, то це і є вирішальний етап трансформації, що почалась в розірваному досвіді наших батьків»
Українські учасниці/-ки індустрійних подій Sheffield DocFest розповідають про проєкти та роботу над ними під час війни.
Інтерв'ю
27 червня 2022
«Час — привілей мирного життя». Українські учасниці індустрійних поді…
Інтерв'ю
24 червня 2022
«Час — привілей мирного життя». Українські учасниці індустрійних подій Sheffield DocFest розповідають про роботу над проєктами під час війни
Інтерв'ю
24 червня 2022
«Деколонізація старих ідеологічних конструктів та практик кіноіндустр…
Новини
22 червня 2022
«Деколонізація старих ідеологічних конструктів та практик кіноіндустрії». Дискусія в межах індустрійної секції Інституту документального кіно
Новини
22 червня 2022
Запускаємо сайт «Архіву війни»
Новини
20 червня 2022
Запускаємо сайт «Архіву війни»
Новини
20 червня 2022
Звіт за роботу ініціативи підтримки DOCU/HELP для документалістів/-ок…
Новини
09 червня 2022
Звіт за роботу ініціативи підтримки DOCU/HELP для документалістів/-ок за квітень та травень
Новини
09 червня 2022