Public talk: розмова режисерів конкурсу DOCU/УКРАЇНА та режисерки Марини Степанської про документальне кіно, час і форми реальності

Тривалість
90’
Реальність, в якій ми живемо зараз, фіксують тисячі професійних та аматорських камер. Із початком повномасштабного вторгнення обсяг фіксації і висвітлення реальності тільки посилився.Як змінюється українське документальне кіно в цих умовах? Які нові завдання стоять перед авторами й авторками? Як режисери відповідають собі на питання: «Чому я продовжую знімати?» Чи змінюються форми та роль документального кіно в перенасиченому відеоконтентом інформаційному полі? Та який досвід українське документальне кіно дає глядачам нині?

Спікери: Мстислав Чернов, Роман Любий, Дмитро Грешко, Ігор Іванько, Володимир Тихий

 

Модераторка: Марина Степанська

Мстислав Чернов 
— український військовий кореспондент, режисер, фотограф і письменник. Чернов — журналіст Associated Press та президент Української асоціації професійних фотографів (УАПП). Він здобув низку престижних нагород, зокрема дві нагороди «Королівської спілки телебачення» за висвітлення збиття рейсу MH17, а також нагороду імені Георгія Ґонґадзе, нагороди ICFJ Knight та нагороду «Свобода слова» від DW за документування облоги Маріуполя. Він отримав звання українського фотографа року в 2013 і 2015. Перший роман Чернова «Часи сновидінь» був опублікований у жовтні 2022 року видавництвом Cherry Orchard Books у Бруклайні (США). Книга значною мірою заснована на його досвіді військового кореспондента, а також на висвітленні російського вторгнення в Україну 2014 року.

Роман Любий народився у сімʼї художників у Києві. Закінчив Київський університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого за спеціальністю «Неігрове кіно».

Великим проривом у професійному житті Романа була його участь у спільноті кіно громадянського суспільства BABYLON’13 — із 2013 року й донині. Його повнометражним дебютом став фільм «War Note», створений винятково з особистих записів із телефонів та GoPro-камер українських військових, починаючи з 2014 року. Він створив два короткометражні документальні фільми з матеріалів кримінальних справ про найбільші воєнні злочини російсько-української війни, і цей досвід спричинив появу фільму «Залізні метелики» про збиття пасажирського літака MH17.

Дмитро Грешко починає вивчати документальне кіно у 2018 році та створює свій перший документальний фільм. Із 2020 року бере активну участь в організації заходів Закарпатської фільмкомісії для розвитку кінематографа в Закарпатті та є співзасновником і програмним координатором Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF) в місті Ужгород. Постійний учасник міжнародних воркшопів та пітчингів: East West Talent Lab на goEast Festival (2021), Works In Progress: Ukraine на Міжнародному кінофестивалі в Стокгольмі (2022); презентація українських кінопроєктів на East Doc Platform (2023), Beldocs пітчинг-форум (2023).

Ігор Іванько — український режисер і продюсер документального кіно, оператор ігрових і документальних фільмів. Член групи документалістів/-ок Babylon’13, яка висвітлює події Майдану та російсько-української війни (з 2014 року і донині). Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Крім того, брав участь у кіноворкшопах Ex Oriente та Dok Incubator (від Інституту документального кіно в Чехії).

Володимир Тихий — автор, режисер і співпродюсер проєкту «Мудаки. Арабески» та альманаху короткометражних фільмів «Україно, гудбай!», учасник Берлінале, володар «Срібного леопарда» Локарнського кінофестивалю у 2012-му та нагороди «Клермон-Феррана» у 2013-му; номінант на премію Європейської кіноакадемії.

У 2013 році завершив роботу над фільмом «Зелена кофта», який взяв участь у конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. Побував на Варшавському та Тбіліському кінофестивалях. Фільми «Брама» (2017) та «Наші котики» (2020) — стали визначними подіями в українських кінотеатрах. Останнім часом режисер займався  виробництвом документальних вебсерій у межах об'єднання BABYLON'13, присвяченого соціальній та культурній революції в Україні, що розпочалася 2013 року.

Марина Степанська народилася в Києві у 1982 році. Здобула диплом режисерки в Київському національному університеті кіно, театру і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого у 2004 році. Потім Марина працювала в експериментальній театральній школі, де вивчала методологію роботи з неакторами. Закінчила 6-місячну програму для режисерів-документалістів ARCHIDOC у французькій школі кіно і телебачення La Femis. Її повнометражний художній дебют «Стрімголов» отримав низку нагород на міжнародних кінофестивалях і 3 національні нагороди «Золота дзиґа» у 2017–2018 роках. Нині вона працює над повнометражним документальним фільмом «Не повна картина» про життя українських режисерів/-ок з моменту повномасштабного російського вторгнення в Україну.

 

 

 
 

Зала «КЛАСІК»
Вхід за індустрійною акредитацією
Неділя
04 червня 2023
11:00
21 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 31 — 9 
травня
червня 2024