Україна, 24 лютого. Типовий зимовий ранок стає надзвичайною обставиною, а повсякденність — частиною великої війни. Час уповільнюється, а простір стискається. І поки колапсує звичний світ, потрібно полити квіти та встигнути купити кішці корм. Вибухи, сирени, черги, укриття. Евакуація, дороги, блокпости, волонтерство. Залишитися чи їхати? В якому напрямку? За лісом — ріка, за нею — міст, але його не видно. У разі сильного туману — спробуйте орієнтуватися на звуки.
Цей фільм-есей, відзнятий переважно на мобільний телефон, є прагненням схопити відчуття стану «тут і тепер» наприкінці лютого 2022 року та дослідити повсякденність під час війни.
Попередження щодо змісту: зображення війни
