Сучасні діти змінюють світ. Вони ставляться до нього, як до цікавої гри, і бачать життя крізь свою оптику: дивуються, обурюються, співчувають і приймають. Дитячий погляд дозволяє розгледіти актуальні проблеми з нового боку. Інколи дещо наївного й прямолінійного, але завжди безкорисного та відкритого, спроможного вказати на несподівані шляхи розвитку. Які – розповідають стрічки з програми DOCU/ДІТИ для дітей і дорослих.

Повнометражна стрічка «Анбесса» італійської режисерки Мо Скарпеллі – це поетичне документальне кіно про Асаліфа, жвавого 10-річного хлопчика, який живе неподалік від міста Аддис-Абеба, Ефіопія, у «сірій зоні». Невеличка халупа Асаліфа розташована на кордоні між типовими дешевими новобудовами та лісом, звідки лунає виття гієн. Асаліф і його мати – з тих фермерів, яких виселили з власних земель через будівництво багатоповерхівок. Вони продовжують звичне життя, але все більше нагадують зникому натуру, втрачену ланку між гармонійним світом дикої природи та глобалізацією, що замикає людей у бетонну клітку. У своїх мріях Асаліф перетворюється на хороброго лева (саме так перекладається «анбесса» з амхарської мови), який захищає рідний дім від гієн, однак ці фантазії конфліктують з іншою реальністю: із незнайомим, блискучим і манливим районом, де люди живуть у квартирах з електроенергією і телевізорами.

Кадр з фільму «Карла і Нордал»

«Я молодша сестра, але одночасно ніби й старша», – говорить шестирічна Карла. Вона головна героїня стрічки «Карла і Нордал» норвезької режисерки й мами Карли Елізабет Аспелін. Це інтимна історія взаємин дівчинки та її старшого брата, у якого епілепсія та труднощі з навчанням. Нордал невимовно ніжний, постійно обіймається, грає та підтримує сестричку. Але водночас він потребує особливої уваги, дещо нав’язливий і не розуміє багато з того, що шестирічна Карла вже переросла. Сповнена любові до брата, вона розмірковує про його майбутнє й іноді мріє про старшу сестру. «Карла і Нордал» – це історія про прийняття, близькість і підтримку між дітьми, яка може стати прикладом для дорослих.

Кадр з фільму «Хвилі світла»

Героїня стрічки «Хвилі світла» Фріда бачить лише розмиті кольори й обриси предметів. Іноді вона втомлюється від сонячного світла, оскільки для неї воно надто інтенсивне та заважає занурюватись у думки. Попри порушення зору, Фріда активно досліджує те, що її оточує: вона торкається скульптур у музеї, плаває в басейні та вдихає запах осіннього листя в парку. Фріда показує, як можна навчитися жити з власною інвалідністю, знаходячи в цьому досвіді унікальність та цінність.

Кадр з фільму «Ловець пташок»

Сімон Леренґ Вільмонт відомий українським глядач(к)ам завдяки фільму «Віддалений гавкіт собак» про життя 10-річного хлопчика Олега на лінії фронту на Донбасі. У 2018 році ця стрічка отримала приз студентського журі Docudays UA, а вже наступного року ввійшла в короткий список «Оскара» в номінації «Найкраща повнометражна документальна стрічка». Тепер на фестивалі представлена нова короткометражна робота Сімона «Ловець пташок» – про підлітка на ім’я Решат, який живе в азербайджанському селі біля нафтородовища. Птахи – його справжнє захоплення, він відчайдушно прагне навчитись їх тренувати. Для юнака це не лише пошук улюбленої справи, а й пам’ять про померлого батька. Захоплення зводить Решата з місцевим птаховодом, який говорить, що голубам треба підрізати крила. Чи погодиться на це юнак? Складнощам вибору та вмінню берегти пам’ять і присвячено «Ловець пташок».

Текст: Ольга Сидорушкіна

Чільне фото: кадр з фільму «Анбесса»

Усі фільми програми можна буде безкоштовно переглянути на docuspace.org з 24 квітня по 10 травня включно. Усе, що варто знати про Docudays UA-2020 Online, читайте за посиланням.