DOCU/УКРАЇНА в фокусі: Ганна Ярошевич

03 березня 2021

Придивляємось до кожного з фільмів національного конкурсу DOCU/УКРАЇНА. Стрічка Ганни Ярошевич «Май далеко — май добре» розповідає історію німця Мішеля, який переїздить в Україну заради порятунку вимираючого виду буйволів. Альона Пензій поспілкувалась з Ганною про створення фільму, історію головного героя та, звісно, буйволів. 

 

Що спонукало вас зняти цей фільм?

 

Одного дня на фейсбуці я побачила пост Богдана Логвиненка, який зараз робить дуже крутий проєкт Ukraїner. Тоді він подорожував різними українськими містами, зустрічав цікавих людей і записував їхні історії. У пості було невелике інтерв’ю з Мішелем та декілька світлин його буйволів. Після цього тексту в мене виникло чимало запитань. Я довго-довго думала і вирішила написати Мішелю. Сказала, що мені було б дуже цікаво познайомитися і, можливо, навіть зняти фільм. Він відповів швидко, і вже за тиждень ми разом з оператором були на перших пробних зйомках у Карпатах.

 

Чи не боялися ви буйволів?

 

Траплялося, що  мені було лячно. Оператор, напевно, боявся більше. Мені здається, що у фільмі буйволи вийшли не такі страшні, але в житті це справді величезна тварина, яка важить тонну.

 

У нас було багато смішних моментів під час зйомок. Ми тікали від буйволів, перестрибуючи через електропастух (електроогорожі для утримання домашніх тварин — ред.), і нас било струмом — але добре, що ніхто не постраждав.

 

Якби ви були героїнею вашого фільму, то який шлях для себе обрали б: поїхати в далеку Україну чи залишитись у комфортній Німеччині?

 

Я бачу невелику паралель між моєю власною історією та історією героя. Я понад шість років займаюся сімейною справою — працюю разом зі своєю мамою. Але маю таку велику пристрасть та любов до кіно, що весь вільний і невільний час присвячую зйомкам. Тому я б учинила так, як Мішель. Бо, хоч як це пафосно звучить, я переконана, що в житті треба йти за своїми мріями. Навіть якщо це виглядає не зовсім логічно й змушує виходити із зони комфорту. Для Мішеля переїхати з Німеччини, де його батьки майже мільйонери, у маленьке село в Україні — це точно досвід виходу із зони комфорту.

 


Кадр з фільму
«Май далеко май добре»

 

Ви досить довго знімали цю історію. Чи лишилося щось, до чого вас так і не допустив герой?

 

Ми зняли практично все, що хотіли. Дуже важливо, щоб у фільмі була не лише історія про місію і роботу Мішеля з тваринами, але і його особисте життя. Бо вони тісно переплетені. Звичайно, знімати інтимні моменти його стосунків з дівчиною чи батьками було складніше. Ми приділяли багато часу знайомству та налагодженню контакту з усіма членами родини, щоб вони почали довіряти нам та допускати у власне життя.

 

Ми мали шість знімальних етапів і щоразу їздили приблизно на тиждень до Мішеля в Україну чи Німеччину. На зйомки завжди вирушали лише ми вдвох з оператором Сергієм Кірєєвим. Власне це, на мою думку, і допомогло нам знайти спільну мову та побачити  більш приховані моменти життя героя. За час зйомок Сергій і Мішель навіть стали друзями.

 

Чи справді діяльність героя фільму позитивно впливає на збільшення популяції карпатських буйволів — чи поки це лише мрія?

 

Мішель не так давно сам дав відповідь на це запитання: «Я більше не рятую буйволів — я їх уже врятував». Коли ми почали знімати, він мав єдине й найбільше стадо буйволів — понад 35 голів. А зараз буйволи Мішеля живуть у дикій природі в заповіднику Одеської області. Частина розведених буйволів провели торік літо в Долині нарцисів на Закарпатті, а десь під Києвом почали з’являтися буйволині ферми, де можна купити продукцію з буйволиного молока. Ми зробили шкарпетки з буйволами, показуємо кіно про буйволів на Docudays UA — Мішель точно зробив буйволів модними й популярними.

19 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
25 – 
березня
3
квітня 2022
«Пароль: паляниця»: як відбулися покази українських фільмів у Великій…
Новини
30 червня 2022
«Пароль: паляниця»: як відбулися покази українських фільмів у Великій Британії
Новини
30 червня 2022
«Якщо ми зараз дивимося на себе новими очима, то це і є вирішальний е…
Інтерв'ю
27 червня 2022
«Якщо ми зараз дивимося на себе новими очима, то це і є вирішальний етап трансформації, що почалась в розірваному досвіді наших батьків»
Українські учасниці/-ки індустрійних подій Sheffield DocFest розповідають про проєкти та роботу над ними під час війни.
Інтерв'ю
27 червня 2022
«Час — привілей мирного життя». Українські учасниці індустрійних поді…
Інтерв'ю
24 червня 2022
«Час — привілей мирного життя». Українські учасниці індустрійних подій Sheffield DocFest розповідають про роботу над проєктами під час війни
Інтерв'ю
24 червня 2022
«Деколонізація старих ідеологічних конструктів та практик кіноіндустр…
Новини
22 червня 2022
«Деколонізація старих ідеологічних конструктів та практик кіноіндустрії». Дискусія в межах індустрійної секції Інституту документального кіно
Новини
22 червня 2022
Запускаємо сайт «Архіву війни»
Новини
20 червня 2022
Запускаємо сайт «Архіву війни»
Новини
20 червня 2022
Звіт за роботу фонду підтримки DOCU/HELP для документалістів/-ок за к…
Новини
09 червня 2022
Звіт за роботу фонду підтримки DOCU/HELP для документалістів/-ок за квітень та травень
Новини
09 червня 2022
Українські проєкти-учасники кіноринку MeetMarket @ Sheffield DocFest
Новини
08 червня 2022
Українські проєкти-учасники кіноринку MeetMarket @ Sheffield DocFest
Новини
08 червня 2022
Переможцем DOCU/УКРАЇНА-2022 став фільм «Плай» режисерки Єви Джишиашв…
Новини
06 червня 2022
Переможцем DOCU/УКРАЇНА-2022 став фільм «Плай» режисерки Єви Джишиашвілі
Новини
06 червня 2022